ШКOOL

7

Наступні шкільні дні були відносно спокійними: Хана і Фелікса у коридорах школи ніхто не зачіпав, лише дехто з математиків кидав призирливі, а то й злі погляди, але це для хлопців не грало жодної ролі. Для них вже стало традицією збиратись компанією із чотирьох людей. Здавалося б, це і є оте ваше "безтурботне дитинство": ходити в школу, іноді прогулювати, а після уроків зустрічатись з друзями і шнирятися закутками міста?

Сьогоднішній ранок був на диво сонячним, хоча прогнозом передбачалась гроза. Джисон сидів за столом, повільно пережовуючи омлет, приготований тіткою (!). Взагалі, останнім часом Джунха більше ночувала вдома, не випираючи малого на вулицю. Іноді навіть сніданки готувала перед роботою. І зараз вона кудись активно збиралась.

- Ей, нуна, куди так метешся, мов віник сраний по дому? У тебе ж наче вихідні? - запитав Джисон, звісно, піддьоргнувши.

- Це був твій останній сніданок, приготований мною, засранець. Я їду на вихідні, - Джунха з'явилась у коридорі, поставивши невелику торбину із речима.

- Виселяєшся? - жартома спитав Хан, але вже глянув на тітку, очікуючи відповіді.

- З свого дому? Не дочекаєшся, шмаркач. - вона стояла, сперши руки в боки, але далі опустила очі на кросівки. - Один придурок покликав з'їздити до моря, поїсти креветок.

Взагалі, за стільки років, Джисонові ще ні разу не вдавалось бачити Джунху сором'язливою. Вона кричала, лаялась, фліртувала, ганялась за ним із тряпкою в одній руці, щоб звизданути за безлад, але таке. Щойно це трапилось вперше.

- Ого. А це часом не той самиий рудуватий "придурок" на дорогій тачці? - наче поміж цим, усміхнувся про себе Хан.

- Не твого мілкого розуму діло.

На цих словах під дім під'їхала та сама автівка. "Ну-ну" подумав про себе Джисон, роблячи очевидні висновки, глянуаши у вікно з кухні.

- Я пішла. Прогубиш ключі, будеш спати на вулиці з щурами. - мовила на прощання старша Хан, на що Джисон завернув очі.

- Дивись, братів і сестричок мені не привези звідти. - огризнувся рудий, на що Джунха, вже з порога зайшла назад в дім і запустила в нього тапком з коридору.

- Навіжена!

- Шмаркля!

Таке вже в них прощання. Сестринсько-братерське.