ШКOOL

9

Востаннє Джунха була біля моря ще десь в далекому дитинстві, під час однієї із нечастих поїздок з батьками. Зараз дівчина стояла, підставивши обличчя під теплий морський вітерець. Вода спокійно переливалась, відблискуючи проміння західного сонця.

Дон Ук залишив її біля причалу, а сам побіг з'ясовувати за вільні столики у ресторанчику морепродуктів неподалік. Як виявилось, під вечір ці місця ставали максимально відвідуваними. Після стількох років роботи, скандалів, труднощів та всяких засранців - такий спокійний вечір здавався для Хан чимось схожим на сон, від якого не хочеться прокидатись.

Поки Джунха тішилась приємним вечором, вона й не помітила двох чоловіків напідпитку, які до того довго спостерігали за нею, а зараз почали наближатись з-за спини.

- Красуне, чому така хороша дівчинка тут сумує одна? - неприємно липка долоня опустилась на відкриту талію дівчини, і та різко повернула у бік голову, натрапляючи на два нахабні погляди.

- Я з компанією, заберіть руку. - мовила гостро Хан, стараючись відчепити долоню цього чоловіка.

- Щось тут нікого не видно поблизу. - гидко усміхнувся другий з них, підступаючи з іншого боку. - Ходімо з нами. Тут альтанка неподалік, вип'єш, розслабишся, а то он дьоргана яка.

З останніми словами, вони вхопили її попід руки з обох боків, та почали вести далі від причалу. Джунха намагалась висмикнути свої передпліччя, проте чоловіки, надто міцно тримали, як для п'янкуватих.

- Відпустіть я сказала! Виродки!

Хан підвищила голос, але поблизу людей майже не було, а тим що дальше - явно не до неї. Це було схожим на ситуацію, коли вночі біля багатоповерхівок до тебе чіпляється компанія, а ти хоч закричи - з вікна ніхто не вигляне: одним просто байдуже, інші просто сподіваються, що розбереться хтось інший.

Чоловіки продовжували тягти її за собою, при цьому п'яно промовляючи всяку гидоту про їхні "майбутні розваги", поки в якийсь момент Хан не вдалось все ж вирватись із чіпких рук, як одна знову вхопила її за волосся. Але одразу ж відпустила. Коли Джунха розвернулась, то помітила, як один з нападників лежить, прикриваючи рукою носа, а другого за гучкур тримає злий Дон Ук. Вліпивши кулаком в лице і йому, Лі стурбовано глянув на дівчину.

- Джун, ти в порядку? Вони тобі нічого не зробили? - він хотів був взяти її руки у свої, щоб перевірити, але схаменувся. Раптом у Хан шоковий стан і нові доторки її ще більше злякають.