У п'ятницю в ресторані завжди бувають найскладніші зміни - кінець робочого тижня, люди хочуть відпочити з хорошою компанією та смачною їжею. Хтось відпочиває, а для когось робота тільки в самому розпалі.
Джунха якраз прийняла замовлення від компанії офісних працівників і передала його кухні. От вам і яскраве майбутнє. Працюючи у сфері обслуговування, дівчина постійно бачила втомлених керівників компаній, дратівливих офісних планктонів, крикливих бізнесменів, і не могла зрозуміти, яке життя все ж краще: біганина з підносом два через два по 10 годин на добу, чи паперова волокнина десь в тісному приміщенні за комп'ютером.
Поки вона роздумувала над своїм життям, помітила, як до зали увійшов статного вигляду чоловік - одітий в строгий темно-синій костюм трійку, без жодної зморшки. На перший погляд одежа із дорогої тканини та у чудовому поєднанні кольорів, скоріше за все індивідуальний пошив або лімітована колекція дорогого бренду. Отже посада не нижче як керівник відділу, або й сам директор компанії. Цьому чоловікові на вигляд років під п'ятдесят. Каблучка... відсутня. Обслуговуючи подібних відвідувачів уже не перший рік, Хан робить для себе висновок, що цей мужчинчик точно був хоча б раз одружений, і ймовірно є діти, зараз очевидно розлучений, і судячи з хмурого виразу його обличчя, сюди він прийшов або один, або точно не для зустрічі з якоюсь дамочкою. Та і взяти його вік, хоча він і при грошах, для Джунха цей варіант йде мимо. Його колишня дружина не залишила б її у спокої з ймовірністю у ...
- Хан, за другий столик, швидко. - від роздумів відволік дівчину адміністратор. Ага. Цей чоловічок за її столиком. - Їх буде двоє.
Хан кивнула та попрямувала до відвідувача. Зупинившись біля столику, вона мило (натреновано) усміхнулась:
- Доброго вечора. Щось вже обрали чи вам підказати?
- Віскі і грецький салат. - відповів їй відвідувач, не підводячи на дівчину погляду, та жбурнув меню на стіл.
- Добре. До вас повинна приєднатись ще одна людина, їй також... - не встигла договорити Джунха, як її грубо перебили.
- Ти можеш просто піти вже? - глянув на неї з-під лоба чоловік.
- Звичайно. Вибачте, але повинна була уточнити. - стримано поклонилась Хан.
- Здрисни вже, обслуга.
"Я тобі зараз в'їбу підносом, підар старий. Тільки моя зарплата мене зупиняє" - приховала свої думки за натягнутою усмішкою дівчина.
ВИ ЧИТАЄТЕ
ШКOOL
FanfictionДва ворогуючі класи А і В. Перший зосереджений на точних науках, другий на гуманітарних. І вони з'ясовують хто крутіший не тільки на шкільних змаганнях та заходах, а й на перервах, за двором школи, біля гаражів, і не знаннями та вміннями, а силою. А...
