ШКOOL

19

Урок математики проводився як і зазвичай - монотонним голосом вчителя, проте завдяки посиденькам з Мінхо, Джисон тепер серед цього бубнежу знаходив для себе знайомі словосполучення. "...Отже корінь з двох у квадраті ми розписуємо як..." перервав екран телефону, котрий засвітився під зошитом на парті Хана.

Нове сповіщення від Котяча Пика.

- Хах, - усміхнувся вголос Джисон, радіючи, що не доведеться вслуховуватись у формули з букв і цифр.

Приватний чат:

котяча пика: "білча, який урок зараз?"

криклива білка: "матем"

котяча пика: "а, ну тоді відбій, ти маєш вчитися рахувати :( "

криклива білка: "давай не вийобуйся і кажи шо хтів"

котяча пика: "я тут чисто випадково вийшов мачалочку намочити... і чисто випадково зараз минаю двері 11-В класу........."

криклива білка: "чисто випадково мені якраз стало вдвічі похуй на корінь квадратний"

- Ей, чого так тішишся? - шепотом гукнув його Фелікс, нахилившись на сусідній парті.

- А от скажу тобі все потім. - усміхнувся Джисон. - Пане Пак, можна вийти? Дуже треба..

Покинувши клас, Хан одразу помітив чорноволосого, котрий сидів на підвіконні у коридорі. Стримуючи усмішку, він повільно підійшов, зупиняючись навпроти темних очей. Лі дивився у відповідь, а зірочка-родимка у рудого на щоці так і тягнула до себе.

- Що хотів? - Джисон розслаблено склав руки на грудях, обводячи поглядом чіткі риси зовнішності Лі.

Раптом Мінхо невагомо обхопив руками тонку талію Хана, притягуючи до себе, від чого той з неочікуванки завалився вперед, опираючись долоням на груди Лі. Той, користуючись розгубленістю рудоволосого, легко торкунвся його губ своїми, а потім і лівої щоки.

- Ну Мінхо! А як хтось зараз в коридор вийде?! - не голосно сварився Хан, поки Лі цілував його в носа.

- Не вийде.

- А якщо тут камери?!

- В нас навіть телефони толком відібрати не можуть. Про які камери взагалі мова.

- А якщо...

- Джисон. - Хан глянув у блискучі очі. - Т-ш-ш.

У Джисона пробігся морозець від такого Мінхо. Він легко накрив його губи, від чого ноги рудого мало не підкосилися. Чи міг Джисон собі уявити, що Мінхо, який ще пів року тому з всієї дурі валився на нього, перевертаючи всі парти на шляху та жбурляючись книжками навздогін, буде так ніжно його цілувати.