Землі Дня та Ночі. Царство Золота Й Сонячних ПроменІв

Глава 52

— І як довго нам ходити цими тунелями? – спитала Лейла, слідуючи за Даніїлом, який йшов попереду. Лука йшов позаду неї. Сія залишилась в Ельдероні, наглядаючи за королівством, при відсутності Короля.

— Ще трішки і ми перетнемо границю.

Вони ходили тунелями вже понад два дні, починаючи із Мертвого Лісу. Даніїл казав, що так буде безпечніше. Лейла не заперечувала, хоч із її страхом замкнених приміщень було важко вже понад дві доби знаходитись під землею. Повітря було тяжким. Лейла мріяла про ковток свіжого повітря. Хотіла вже відчути промені сонця, що лоскотали б шкіру. Їй хотілось як найшвидше побачити брата.

— Розкажи ще раз історію, як ти вбила ту стражницю, — попросив Лука.

— Він ще більший базікало, аніж я, — прошепотів медальйон в голові Лейли. Дівчина тільки всміхнулась на цей коментар.

— Я вже три рази розповідала, — прогарчала Лейла, не в змозі вже стримувати злість. Їй не хотілось згадувати скоєне нею вбивство. Вона знала, що це був самозахист. Якби вона її не обдурила, і таким чином на вбила, стражниця б вирвала їй серце. І все ж сумління виїдало її зсередини. Лейла знала, що все це було через притуплення емоцій, поки вона була в обліку русалки. Вона була холоднокровнішою. Майже без почуттів. Тоді, вона відчувала тільки страх і бажання вижити.

— Знаю. Але це ж дуже захоплива розповідь, — Лука всміхнувся. Татуїровка на його лиці засвітилась.

— Відчепись, — сказала Лейла, крокуючи дальше.

— Лука, годі, — сказав Даніїл. Його тон був дуже красномовним. Лука замовк й вони всі покрокували далі.

В тунелі було холодно й сиро. Тиша, що панувала в цьому місці була мертвою. Вона буквально просочувалась в тіло. Лейлі стало не по собі. Пальці вкрились крижаним холодом, а тому вона сховала руки в кишені свого плаща. Вона знала, як тільки вони опиняться в Іліодорі, їй прийдеться зняти плащ, так як на Землях Дня завжди панувало тепло. Тільки зрідка міг випасти сніг. Але ,наразі, теплий плащ допомагав не замерзнути.

— Можу побалакати з тобою, якщо хочеш відволіктись, — прошепотів Базікало. Лейла стиснула амулет, що висів на шиї в знак подяки й дозволу на розмову, — Тобі не здається, що Король Воронів надто хоче тобі допомогти? Наче в нього є свої мотиви для цього. Якісь плани на тебе.