Землі Дня та Ночі. Царство Золота Й Сонячних ПроменІв

Глава 22

Лежачи в м'якому ліжку, Лейла все ніяк не могла заснути. Вона поверталася з боку на бік, намагаючись влягтися зручніше, але сон все ніяк не йшов. Перед очима знову спливав Юліан, зі своєю спокусливою зовнішністю. Лейла все думала про його сильні, та водночас ніжні руки, що блукали по її тілу. Вона все думала про солодкі уста, що палко цілували її. А його очі... Його фіолетові очі пожирали її поглядом. Внизу живота зрадницьки спалахнув вогонь. Лейла повернулася на інший бік, намагаючись забути про нещодавні пестощі принца, але його образ усе спливав перед очима, варто було їй заплющити їх.

— Свята Солла, — роздратовано прошепотіла Лейла в темряву, намагаючись заснути. І чому раптом вона почала думати про Юліана? Безсумнівно, він був привабливим. Він був диявольськи красивий. Він був до непристойності багатий. Але Лейлу не так просто спокусити. Це її робота. Це її завдання. Чому раптом, вона згадує про нещодавні дотики, про невинні поцілунки?

Лейла згадувала його гаряче дихання біля своєї шиї. Це неможливо. Вона не могла закохатися в нього. Це просто неможливо...

Серед осіннього лісу стояли дерева у своїй повній красі, сплетені гіллям та обгорнуті листям, колір яких варіювався від блідо-жовтого до насиченого червоного, створюючи неповторні малюнки на землі та в повітрі. Ліс продовжував жити своїм життям: птахи які щебетали свої мелодії, білки які стрибали з гілки на гілку, та навіть мурашки, які копошились під листям. Тут кожен знаходив свій маленький світ, де можна було б забути про турботи та занепокоєння. Такий ліс не лише зачаровував, але й дарував силу та спокій.

В осінньому лісі було злегка прохолодно. Лейла одягла поверх простої смарагдової сукні легкий, осінній плащ. Юліан скакав попереду, весь час прицілюючись, на випадок, якщо з-за дерев раптом вистрибне черговий олень.

Лейла весь час намагалася триматися до принца якомога ближче. Їй би не хотілося знову потрапити в полон перевертнів або веспертів. Осінній ліс нагадував їй про нещодавні події, і принцесі довелося побороти усі свої страхи, щоб вирушити з принцом на полювання. Вона все думала: чи не відмовитися їй від цієї пропозиції, але потім усвідомила, що її відказ дорого б їй коштував. Тим паче, минулої ночі, вона ніяк не могла заснути, згадуючи принца і всі його розмови або доторки... Вона просто не змогла упустити можливості побути з ним наодинці.