Хочу я вилити творчістю усю,
Всі почуття показати,
Та як неповагу і страх подолати?
Йдуть ті за мною,
Й шепочуть у голос, що ж я роблю?
Та може я вже і не дуже хочу здійснити мрію свою?
Вже за спиною отара овець все ще шумлять, та я вже не чую.
Хай осуд - це страх, та мрія - важлива.
Забуду про все це і буду іти.
Нехай весь світ побачить,
що ні жалю ні страху я вже не маю,
а жага моя більше за отару овець.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя це дні, а дні - буття.
PoetryВірші, які описують мої дні, враження, спостереження або думки.
