Життя це дні, а дні - буття.

12/01/2025

Тригер: втрата, скорбота.

Дуже боляче втрачати, навіть якщо це незнайомі люди, якщо це домашні тварини. Що говорити про рідних.
Кажуть, потрібно шукати як виразити свій біль: поговорити з рідними або друзями. Виразити почуття й думки через лист.
Танцювати, співати, малювати, писати, грати.
Скорбота це важко.
І з часом вона тільки затихає - не пропадає.
І я справді зрозуміла, що на це ніхто не заслуговує, але це життя.
Життя забирає.
Особливо зараз.
Мені важко знайти, що я або інші люди отримують. Я не бачу цього. Не відчуваю.
Ще стається інша річ, я відчуваю як втрати й скорбота повертається.
Я бачу як я знаю, що смерть близько.
І я ридаю. Бо знаю. Я нічого не можу зробити. Я просто знаю.
Тому, своєму песику, перед від'їздом я дала смаколики, погладила його. Все зробила як завжди.
Я так попрощалася - роблячи буденні речі. Не говорячи: "Бувай".
Бо навіщо?
Краще не прощатися.
В останню з ночей перед від'їздом я почула, що він сопе уві сні.
Я усміхнулася,
Він був вже таким втомленим...
Але знання не допомагає.
Мені знання допомагає хіба що трохи заспокоїтися, але серце так сильно болить.
Я справді не знаю як я можу відчувати біль від втрати навіть коли пройшло п'ять років, рік, пару місяців, пару днів.
Чому скорбота така болюча? Чому викликає істерику?
Складається враження, що в мене горять легені, серце занадто швидко б'ється, що викликає відчуття немов мені розриває грудну клітку. Сонячне сплетіння так болить.
Біль ментальний просто неймовірно болючий.
Фізичний біль лякає.
Але психологічний... Він не тільки втомлює, а немов... Забирає.

/Будь ласка, не тримайте біль в собі. Допоможіть собі. Це дуже важливо. Ви такі цінні, такі важливі. Всі ми важливі. Без кожного з Вас Земля буде не та. І я знаю точно: за кожним з нас будуть сумувати. Парк в якому ми гуляли; птахи, яких ми підгодовували; сонце, яке на нас світило; люди з якими ми віталися; зупинки, на яких ми чекали наш транспорт; ті краєвиди, яким ви усміхалися. Життя це біль, але люди настільки прекрасні, що можуть пройти крізь це все і все ще... Жити./

Як я кажу: "Я готова працювати роками, тільки для того, щоб відчути щастя на одну секунду."

Я знаю, що це того варте. Життя варте всіх цих спроб.