Не можу я нове вчити, немає сил на це.
Лиш хочу тихо сидіти й думати про все:
Про те що сталося, і як би я це не повернула,
Про те, чи є майбутнє взагалі.
Та навіть якщо його немає,
Ті, хто вчора вмерли, плани мали на життя завжди.
Чи можна вгадувати щось на перед?
Та ні, це лиш вигадки пусті.
Не хочу я нічого повертати, навіть якщо сумую через край.
На щастя, це все уже минуле.
Тепер є лиш оця хвилина, одна секунда тільки є.
Не хочу і не можу повернути час назад.
І це так добре, бо чи змогла б я знову це пройти?
Змогла б.
Але якою вже ціною?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя це дні, а дні - буття.
PoetryВірші, які описують мої дні, враження, спостереження або думки.
