Ти в небі з хмарами летиш
І бачиш все, що на Землі
І фестивалі
Й чаювання, що знову роблять звірі в гаї,
Коли ж ти дивишся на зорі,
то бачиш з сотню дивини,
то там комета,
то Венера,
що світить нам як в муляжі.
На пляжі чайки час літають,
В пустелі знову міражі,
а десь далеко там рибалки вже другу ніч чекають рибу.
У тому ж морі кит співає,
а під водою новий світ...
Все це ти бачиш з висоти,
летиш й летиш, а потім!
Різко падаєш на ноги...
Це сон був, що тепер навіки він із тобою буде жить.
О, друже мій - лети!
Бо ж зможеш стати ти:
вітрилом в морі,
Кораблем,
Чи втікачем від мрій чужих,
Вогнем в серцях людей,
Або ж тим самим ліхтарем, що кораблі рятує.
Вони усі твоя можливість, а ти для них така надія!
Лиш вибрати повинен ти.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя це дні, а дні - буття.
PoetryВірші, які описують мої дні, враження, спостереження або думки.
