Дивлюсь на місто крізь вікно,
лінійні хмари десь літають,
а міст блищить,
як під водою.
Дивлюсь я на верх будинків,
на люд що бігає кудись.
На ці прекрасні кольори!
І я сиджу як перед екраном.
Що мов показує останні кадри.
Ох, швидко мить ось ця минає.
Вже починає все темніти, всі кольори від барв ідуть.
Спиніться! Почекайте.
Я хочу бачити це вічно.
Щоб день не йшов!
Я хоч скульптурою стану та буду перед вікном всі дні,
Бо мить ось цю забути я не хочу.
Вечірній Київ, ти тільки не йди.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя це дні, а дні - буття.
PoetryВірші, які описують мої дні, враження, спостереження або думки.
