Випробування сердець

Частина 19

Тереза сиділа в своєму кабінеті за стосами паперів. Щоразу, як вона зусереджувалася, її думки повільно перетікали в іншому напрямку. Наприклад: чому Ава змінила ім'я Луни? Невже вона й справді сподівається, що Луна не згадає свого справжнього імені? Нехай вона не згадає решту, але своє ім'я. Це все так виснажує. Можливо, їй краще забути про це і спокійно працювати? Нікому не стане легше, якщо Тереза лізтиме не у свої справи, а тим більш, у справи Ави Пейдж. Очі бігали по рядках, але зміст тексту, що вона прочитала, ніяк не влягався в її голові. Тереза гучно видихнула та відкинулася на спинку свого крісла. Колеса, на ніжках її робочого крісла, видали потворний скрип, від якого обличчя дівчини перекосило, ніби від болю.

За вікном була ніч, сотні ліхтарів та вивісок освічували усе місто, але йти додому їй не хотілося. Та й навряд чи вона може кликати це місце домівкою. Її й надалі інколи гризе совість, що вона так погано вчинила з ними. Вони усі довіряли їй, а вона зрадила їхню довіру, але найбільше довіру Томаса. Тереза впевнена, що вчинила правильно, а може, вона лише хоче думати так. В будь-якому разі минулого не виправити, і наслідків не змінити. Вона зробила свій вибір тоді, тож доведеться нести цю ношу на своїх плечах і, якщо це була помилка, ще й понести відповідальність за це.

Тереза гучно видихає і повертається до паперів. Звіти, аналізи, тести, цих документів, здавалося б, незліченна кількість, що повністю заполонила її робочий стіл. Усе це треба перевірити до завтрашньої наради, на яку її запросила Ава. Для будь-кого в цьому приміщенні, це була б велика честь, бути присутнім на нараді, але Тереза була іншою думки. Зараз їй аж ніяк не до наради, де треба просто стояти й слухати, як Ава розпинається перед іншими радниками. Її думки мають бути сфокусовані лише на роботі, й вона має допомогти знайти ліки, а інакше усе, що вона зробила зійде нанівець.

До третьої ночі Тереза те й робила, що перевіряла усі бланки, аналізи й тести. Очі вже почервоніли й дуже пекли. Половину паперів вона вже переглянула, але лишалася ще половина, і якщо вона хоче з'явитися на нараді й не підвести Аву, треба було б годинку другу поспати. Ці тупі аркуші навряд чи згадуватимуться радниками, тож чому б їй і не перепочити? Тереза підвелася зі стільця і відчула, як в ногах закололо від довгого сидіння. Дівчина пішла до чорного шкіряного дивану в правому кутку кабінету, який так завбачно наказала поставити Ава, і знявши з себе халат лягла на "тимчасове ліжко". Шкіра дивану липла до її власної, тож під голову Тереза поклала свій халат. Не найкращий замінник подушці, але який є. Потроху сон заволодівав нею і дівчина заснула сном без сновидінь.