Випробування сердець

Частина 20

Луна дочекалася моменту, коли Тереза пішла у справах, зашиливши її закінчувати роботу. Перед нею була вся інформаційна система "ПЕКЛА", але їй треба було зараз знати лише декілька речей. Дівчина ввела в пошуку ім'я Аріса. Збіг був лише один, і ця електронна тека належала Арісу Джонсу, вона відкрила її та стала вивчати.

«Аріс Джонс.
16 років...

Колишній працівник компанії "ПЕКЛО"...

Імун.
Належить до групи Б. (Тип Б1)...

Лабораторія А. - йде дослідження імуна.»

Луна пропускала все непотрібне й запам'ятовувала лише те, що їй знадобиться. Хоча інформація про те, що він, як і вона, колишній співробітник "ПЕКЛА", не дуже була їй корисна. Скоріш за все він і сам не пам'ятає цього, що на краще. Знайшовши де знаходиться потрібна їй лабораторія, Луна записала усе на папірець.

  «Гаразд, тепер мені потрібно знайти транспорт. - подумки вирішила дівчина й додала: - Літак!»

Її обличчя осяяла хитра усмішка, адже ніхто з них навіть не здогадується, що вона все згадала, і що збирається зробити.

                                 ***

Згодом, Луна повернулася до своєї кімнати. Вже була ніч, і більшість робітників, напевно, розійшлися по домівках. У неї була потрібна їй інформація, і здавалося цього досить, але ні. Простої інформації замало, щоб провернути таке у всіх під носом, треба мати план. Як їй непомітно пробратися на верхній поверх в лабораторію, яка по суті має бути зачиненою? А найголовніше, як потім звідти вибиратися? Їй треба бути непомітною аж до самого верхнього поверху, де зберігаються літаки, гелікоптери та вертольоти "ПЕКЛА". Хоч це й буде складно, і в її випадку навіть неможливо. В будь-якому випадку, треба мати два запасні плани, а краще три. Луна міркувала над способами прокрастися непомітно туди, де вхід з ключем, перепусткою та з охоронцями. А чи є під її дверима охорона? Коли вона прийшла, то не було, але, що як Дженсон наказав поставити нічну варту? Луна вскочила з ліжка й пішла до дверей, як умога тихіше їх відкривши, вона визирнула в коридор. На щастя двері відчинялися в її бік, тож вона в будь-якому випадку лишалася непомітною. Принаймні, вона на це сподівалася. В коридорі горіло яскраве світло, але не було жодної живої душі. Луна з полегшенням видихнула. Ну хоч на цьому поверсі у неї не буде перешкод, окрім як камер, але навряд чи вони уважно стежать за поверхом, де майже нікого немає. Вона зайшла назад у кімнату.