Випробування сердець

Частина 11

Вони йшли декілька годин перш ніж зупинитися. Вінс оминав міста й будівлі, і Галлі розумів чому. Їхнім укриттям на сьогодні стала ферма. По дорозі Вінс і декілька його людей встигли забрати деяку зброю, тож перевірити, чи це справді безпечне місце, вирушили саме вони. На щастя так і було. Коли майже всі розійшлися, і лишилися лише ґлейдери, Вінс, Мері та ще декілька дівчат, ватажок, колись великої арії, правої руки заявив:

  - Завтра дехто з вас піде зі мною, треба повернутися і забрати як умога більше машин та зброї.

  - Гаразд, я піду. - оголосив Томас.

  - І я теж. - погодився Мінхо.

  - Ми теж йдемо. - промовила Гаррієт за них обох з подругою.

  - Я теж піду. - промовив Галлі.

  - Гаразд, багато людей також небезпечно, "ПЕКЛО" почне нас шукати вже годин за десять. - сказав Вінс.

  - Хіба Луна не домовилась з ними? - спитав Ньют.

  - Так, але, вона нічого їм не розповість, тож вони шукатимуть нас, - пояснила Мері - Луна також знала, що нам є де сховатися, лише б дати нам час, і того часу, що вона дасть нам цілком достатньо.

Після ще п'ятнадцятихвилиною тиради про план на світанку, Вінс наказав усім лягати спати. Галлі почекав, коли всі підуть і дістав аркуш паперу, розгорнувши він побачив охайний і дрібний почерк Луни.

  “ Пробач, Галлі, що перекладаю усе це на тебе, але ти, напевно, єдиний хто повністю мені довіряє, і кому довіряю я. Я мала зробити те, що зробила, щоб захистити вас. У мене є план, але ніхто з вам не повинен потикатися до "ПЕКЛА". Те що я тобі дала, це сироватка від вірусу, вона діє недовго, але принаймні дає час, бережи її, бережи інших і себе також. Про план багато сказати не можу, адже я вперше сама не знаю, що конкретно робити, доведеться імпровізувати. На щастя, я добре знаю Аву, і знаю, що їй потрібно. Якщо вам здасться, що я вас зрадила, то це не так, я не можу зрадити тих кого ціную. Але, Галлі, ніхто не повинен знати, що я там роблю. Можеш сказати, що в мене є план і я скоро повернуся, але не більше, треба мотивація, щоб нашому герою (думаю ти розумієш про кого я), не запекло і він не вирушив сюди, і Ньют також. Що ж, напевно, я забагато теревеню. Усе, що я можу пообіцяти це те, – що повернусь. І так, я збираюся повернути усі ваші спогади, сподіваюсь, що мені вдасться вибратися звідти живою. До зустрічі, любий друже.”