Випробування сердець

Частина 13

Дорога до нового укриття зайняла щонайменше пів дня. Ґлейдери всілися в одну машину, за кермом якої був Галлі. Вони приїхали в покинутий порт, де стояли кораблі, більшість були зруйновані, деякі вціліли, деякі невідомо в якому стані, поруч було село, але людей там не було. Нехай тут не було дерев, але був земля й невеличка трава, а це вже точно краще ніж пісок. Та й піску тут було достатньо, врешті це ж порт, море. О це просто неймовірно, у кожного з них перехопило подих. Свіже морське повітря наповнювало легені, даруючи бажаний спокій. Що чекатиме їх там, за морем? Можливо, ще є місця, де "ПЕКЛО" їх не знайде, можливо, це якийсь острів, чи більш менш вцілілий континент. Здавалося ніби "ПЕКЛО" є всюди і від нього не втекти.

  - Милуєтеся краєвидом? - спитав Вінс.

  - Є таке, - підтвердив Мінхо - то що, ви збираєтеся попливти звідси?

  - Так, але з часом, треба усе відбудувати, гадаю тут чудове місце для схованки, тим більш неподалік є село.

  - Тільки немає людей. - додав Томас.

Йому було сумно, але на це не було якоїсь однієї причини. Засмучувало те, що відбувається в світі, засмучувала зрада коханої людини, засмучувало зникнення Луни. Нехай вони не стали друзями, та й у них не було на це можливісті, вона завжди їх попереджала про можливу небезпеку.

  - І куди ж ви збираєтесь? - поцікавився Мінхо.

  - Ще не знаю, можливо, на якийсь острів, але в будь якому випадку треба рухатися на північ, там більше можливості, що щось вціліло. - відповів Вінс.

  - А як же Луна? - спитав Ньют.

  - Вона не пропаде, - впевнена сказав Вінс - в будь якому разі, я сподіваюсь, ні, я впевнений, що вона встигне. Не хвилюйся, Ньют, вона сильна.

Та ніхто з них не знає, якою насправді вона є. Можливо, не всі це розуміють, але так і є. Ньют також не знає, лише вірить тому, що вже бачив і чув від неї, і цього досить, принаймні для нього. Якби ж вони жили в іншому світі, де немає усього цього хаосу і божевілля. Якби ж такий світ взагалі існував. Кожен з ґлейдерів задавав собі одне питання на всіх: «Чому це сталося?». Проте ніхто не озвучував це питання і ніхто не знайшов своїх відповідей, не було навіть припущень, чому усе так сталося. Можливо, глобальне потепління, якого не передбачали вчені. Або якесь аномальне явище, інакше як зрозуміти появу потвор? Це все було так складно, напевно, навіть для таких розумників, як доктор Ава Пейдж, яка й досі не знайшла ліків.