Випробування сердець

Частина 22

Томас вирвався вперед, начхавши на своє ж правило триматися ближче одне до одного. Його цікавило, куди йде цей натовп. Галас, що стоїть у передмісті через протести "ПЕКЛУ", не дає нічого розчути. Він зупинився, коли чиясь рука потягнула його назад. Озирнувшись, він побачив Ньюта.

  - Гей, що ти робиш? - спитав Томас.

  - Луна здається їх знайшла, ходімо. - коротко відповів хлопець і продовжив тягнути Томаса за собою.

Томас не пручався і йшов слідом, хоч йому кортіло подивитися, що там попереду, мета приїзду була зовсім інша. Томас розуміє Луну і її прагнення врятувати імунів, серед яких є ще зовсім діти, такі як Чак. Якби на їхньому місці опинився б хтось з його друзів, Томас би рушив за ними без вагань. Вже зовсім близько він побачив усіх друзів разом, і тільки тоді зрозумів, що надто далеко відійшов від них.

  - Нарешті! - мовила Луна, коли вони підійшли. - Я вже два рази їх загубила.

  - Гадаю, вони теж нас помітили. - озираючись сказала Бренда, а тоді саркастично додала: - Зустріч буде дуже приємною.

Коли почувся гучний дивний звук, друзі озирнулися в пошуках його джерела, проте вони й розирнутися нев встигли, як почалась стрілянина. Усе сталося так різко й неочікувано, що Томас розгубився.

  - Давайте сюди! - волав їм Хорхе вказуючи на провулок.

Томаса знову потягнули за собою. За секунд п'ять він врешті прийшов до тями і побіг сам. Не те щоб його здивував вчинок "ПЕКЛА", але ж це лише люди, які не зробили їм нічого поганого, це лише люди, які прагнуть жити, як і кожен з них. Вони бігли провулком, вміло й не дуже звертаючи за кожен поворот, щоб сховатися від дощу зі сталевих куль. Томас вже біг майже першим, коли зупинився.

  - Чого зупинився? - обурилася Луна врізавшись йому в спину.

Попереду стояли озброєнні люди в масках, але вони не були схожі на людей "ПЕКЛА". Вони чекали на когось. І якщо Бренда мала рацію, то чекали вони саме на них.

  - Ми саме вас і шукали! - оголосила Луна визирнувши у нього з-за спини.

  - Луно, що ти робиш? - пошепки спитав Томас.

Він глянув на неї. Луна була надто розумною, щоб заперечувати її ідеї, але інколи ці ідеї не доводять до добра. Треба вміти спинити її, доки не пізно.