Талановита фотографка і художниця Іванна Полоницька переїжджає з України в Польщу через зраду хлопця. Там вона розуміє, що її колишній хлопець Андрій переслідує її, і одного вечора коли вона пізно поверталася додому він зустрів Іванку і хотів силомі...
Нарешті дівчина була в квартирі. Речі стояли в коридорі а Іванка сиділа на кухні. Після тяжкої дороги розставляти речі геть не хотілося. Та й потрібно було шукати роботу або хоч якийсь підробіток. Для початку потрібно було створити свою анкету і закинути її куди потрібно. А там діло часу, поки що в дівчини є гроші від продажу квартири. Швидко зробивши анкету, дівчина закинула її на потрібні сайти і почала збиратися на зустріч з Софією, вони не бачились більше року через те що її подруга поїхала в Польщу. Не довго думаючи Іванка витягла перші речі які потрапили під руку, а саме ось це:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Як тільки дівчина почала шукати взуття до неї подзвонили. На хвилини сумнівів не було про те що це Софія. –Алло? –Привіт, дорогенька ти де? –запитаоа подруга. –Шукаю взуття, а що? Ще ж ціла година? –Люба, тобі потрібно звикнути до місцевого часу. Тут воно відстає від часу в Україні на годину. – сказала Софія яка вже ледь не давилася зі сміху. –А, ой! – після цього Софія вже сміялася а не тільки легенько усміхалася. –Що тут смішного? Як тільки прийде то обов'язково виллю на тебе каву! – Дівчина сказала це коли закривала дверю в квартиру, сказала вона це польською мовою тому пару людей які піднімалися вверх сходами не розуміючи глянули на неї. –Соню, чому ти не сказала, що я перейшла на польську, на мене сусіди криво дивляться тепер! –Ну вибач, я думала так треба. Гаразд давай я вже через хвилин десять буду біля твого під'їзду. –Гаразд, біжу. –Промовивши це Іванка швидко почала спускатися сходами. Та схоже щось пішло не так і це дівчина зрозуміла тільки тоді коли почала падати. За одну секунду Іванна вже готувалася зустрітися лицем з дуже красивою підлогою. Та в наступну мить відчула що її хтось тримає. –Дякую і вибачте. – сказала це дівчина польською. –Нічого страшного, головне що ви не вдарились. – дівчина яка вже стояла зустрілася поглядом з хлопцем який її зловив. Він вже був хотів щось сказати але за ним почав підніматися його друг. –Марку а як що до того щоб ти взяв собі завтра вихідний? – сказав це хлопець який повільно підіймався по сходах і читав щось в телефоні. –Як ви зрозуміли я Марк, а це Ян. – Марк вказав на хлопця який здивовано поглянув на них. –Я Іванна, приємно познайомитися і ще раз дякую. Бувайте, мушу бігти. – після цього дівчина вже повільніше почала спускатися вниз.
|Ян| Сьогодні роботи в хлопця було не так вже й багато тому він вирішив зайти до свого друга в гості. –Марк ти що заснув? – сказав хлопець і клацнув пальцями перед очима в друга який не відповідає на його питання, яке він повторив вже не три рази. –Ой, Ян вибач я задумався. –Слава богу що задумався, бо я думав вже вмираєш від перевтоми. Пісоя цього вони вийшли з машини і зайшли в під'їзд, як тільки хлопці почали підійматися сходами Ян згадав що забув телефона в машині. –Я піду заберу телефон, бо забув в машині. –А я то думаю чому ти не втупився в нього. Бо сього в тебе прям акція якась, цілий день в телефоні і отримай в подарунок червоні очі як в наркомана. –Ото друг називається. – Ян розвернувся і пішов до машини. Через 5 хвилин він нарешті знайшов телефон який якимось чудом опинився на задніх сидіннях. Закривши машину, той швидко набрав повідомлення своєму менеджерові щоб знайшов нового фотографа в їхню команду. Далі Ян не дивився під ноги а читав новини які сталися поки він був без телефону. Загалом нічого цікавого не відбулося. Почувши голос свого друга той не звернув уваги що той говорить. –Марку а як що до того щоб ти взяв собі завтра вихідний? –Як ви зрозуміли я Марк, а це Ян. – хлопець здивовано підняв погляд на друга і помітив біля нього дівчину. Вона була дуже красива, а її очі ще просто щось. Вона була вдягнена в білу сорочку і брюки типу "палаццо". – Я Іванна, приємно познайомитися і ще раз дякую. Бувайте, мушу бігти. –брюнетка не оглядалася в їхню сторону а лиш пішла в них. –За що це вона тобі дякувала? – все де здивовано промовив хлопець. –За те що зловив її коли вона почала падати.–з якоюсь загадковою усмішкою промовив той, напевне зараз мав би бути його жарт по типу: "а ти що? Закохався з першого погляду?" –Ото ти супергерой, ходімо і вихідний ти все ж таки візьмеш. –Я ж не дав згоди, я хочу працювати. –Невдоволено сказав Марк. –А в тебе ніхто і не запитує. Ти хочеш працювати, а я хочу щоб мій друг був живий. Все, твій вихідний не обговорюється, він просто буде.
