Кейтлін
– Чому ти так дивишся на мене? – запитую я, стикнувшись вранці з поглядом Майкла на собі. Склалось враження, наче він пильно щось розглядав на мені.
– Я дивлюсь на твій шрам за вухом, – майже пошепки промовляє Майкл, тягнучись рукою до шраму за моїм вухом, він обережно поклав свою долоню мені на обличчя, великим пальцем погладжуючи шрам. – Якби не він, я б ніколи тебе не знайшов.
– Не треба, – забираю його руку та встаю з ліжка, залишки торту стояли на столі, телевізор був вимкнений, я навіть не пам’ятаю, як заснула вчора. Пам’ятаю, як Майкл хотів поцілувати мене, але я не дозволила йому цього зробити.
– Кейтлін.
– Я ненавиджу свої шрами, вони жахливі, кожного разу, коли хтось дивиться на них, мені не по собі, через це я ненавиджу своє тіло.
Майкл завмер, дивлячись на мене, легка посмішка, яка була на його обличчі, одразу зникла. Він встав з ліжка та підійшов до мене, ставлячи руки мені на плечі.
– Кейтлін, ти прекрасна з кожним з цих шрамів, зі своїм нестерпно впертим характером.
Досі тримаючи мене за плечі, він поцілував мене в лоба і прошепотів:
– У мене є ідея, але ти повинна довіритись мені.
Довіритись йому – це наче залізти до пащі крокодила, але я все таки киваю в знак згоди, і Майкл відпускає мене.
– Тоді ти збирайся, я буду чекати тебе унизу, – він швидко зайшов у гардеробну і вийшов звідти через кілька хвилин.
Довірившись Майклу, я швидко зібралась після того, як він пішов, та спустилась вниз. Він чекав мене надворі біля машини, по-джентельменськи відчинивши мені двері, він грайливо підморгнув мені та обійшов машину.
– Куди ми їдемо? – запитала я, пристібаючись.
– Сюрприз.
– Сподіваюсь, хороший.
– Теж сподіваюсь на це.Через півгодини ми зупинились поруч з тату салоном.
– Ти сказала, що ненавидиш кожний свій шрам, адже він жахливий, тому, якщо ти згодна і довіряєш мені, я пропоную перекрити твої шрами тату.
Я завмерла, дивлячись то на салон, то на Майкла. Не бажаючи роздумувати, я кивнула і вийшла з машини.
Усередині салон був оформлений у сірих та чорних тонах, стіни були розписані різними написами та малюнками.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Тихі серця
RandomВони зустрілись, щоб зруйнувати одне одного, але кожного разу лікували свої душі. Вони зустрічались так часто, що їхні душі запам'ятали одна одну. Їхні тихі серця кохали занадто гучно... Кохання - це не тільки букети квітів та неймовірні подарунки...