Двері ліфта відчинилися, і всередину зайшов високий брюнет. Здається, його звали Джошуа. Він був одним з найкращих хірургів у Квінсі та сусідом містера Гейміча.
- Як ваша ключиця? - раптово запитує він.
- Ам, все в порядку.
- Сподіваюсь, вона більше не турбує вас.
- Інколи поболює, та це буває рідко.
- Мабуть, це через неправильно надану допомогу.
- Можливо, я, - на мить я замовкаю, дивлячись у зелені очі чоловіка, він був вищий за мене і старший. Наскільки я знаю, він працював простим медбратом, коли мене привезли через інфекцію і неправильно накладені шви. - Я мало що пам'ятаю.
- Ви були зовсім маленькі, коли це трапилося.
- Так, - кажу я. - Я і половини не пам'ятаю.
Мої слова були цілковитою брехнею.
Зараз мені двадцять сім років. І двадцять два з них я живу у своїх нічних кошмарах.Ліфт зупинився, і двері відчинилися на шістнадцятому поверсі.
Ми вийшли разом, на мить зупинившись біля його дверей, я промовила: - До побачення, містер дядечко лікар.- Бувай, Рапунцель, - промовив він, посміхаючись.
Лікарня Квінсі, 22 роки тому
Двері палати відчинилися, і всередину зайшов Джошуа. Він знову приніс цілий кошик з фруктами.
- Як ти себе почуваєш?
- Вже набагато краще, - радісно промовляю я, дістаючи з корзинки мандарин. - Чому ви так часто приходите?
- Тому що ти маленька пацієнтка мого вчителя, а він попросив добре наглядати за тобою.
- Скільки вам років?
- Хіба це коректне запитання?
- Мені цікаво!
- Я старший за тебе на цілих вісімнадцять років.
- Вам двадцять, - намагаюсь порахувати я. - Двадцять три, - нарешті викрикую я.
- Правильно, - задоволено говорить він, гладячи мене по голові. - А тепер, маленька Рапунцель, нам потрібно поставити крапельницю.
Квінсі, наш час (квартира містера Гейміча)
Я зайшла в уже знайому квартиру, тут пахло свіжозвареною кавою та квітами. Знявши джинсову куртку, я обережно повісила її на гачок.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Тихі серця
РізнеВони зустрілись, щоб зруйнувати одне одного, але кожного разу лікували свої душі. Вони зустрічались так часто, що їхні душі запам'ятали одна одну. Їхні тихі серця кохали занадто гучно... Кохання - це не тільки букети квітів та неймовірні подарунки...