Тихі серця

2 розділ Хованки з собою

Квінсі наш час

Я знову відчуваю дотик холодної сталі кухонного ножа до своєї лівої ключиці.

Заплющую очі.

Знову стою посередині вітальні дивлячись як моя сестра труситься від страху в його руках.

Заплющую очі.

Знову відчуваю біль і неспроможність контролювати ситуацію, знову безсилля.

Я прокидаюсь в темній кімнаті, Джозефінна мирно спить в кількох метрах від мене на своєму ліжку. Я бачу як в спокійному темпі піднімаються і опускаються її груди в той час як мої піднімались та опускалися в скаженому темпі.
Здавалося наче серце зараз вискочить з грудей, моя футболка була мокра від поту і кілька волосин прилипли до чола.
Закинувши ковдру я встала з ліжка і вийшла з кімнати, швидко намагаючись не дивитися у вітальню виходжу на двір.

Дивлюсь на годинник на руці 01:38
уже за північ, усе за розкладом.
Останнім часом мої кошмари стали частими гостями у цей період ночі.

Мої кошмари від яких я намагалась втекти...

Втікати від самої себе так собі ідея. - прозвучали в моїй голові слова Олівера. 

Я сіла на порозі вдихаючи свіже повітря Квітня. Повітря заполонив запах сусідських квітів і асфальту після недавнього дощу.

Раптом за рогу будинку з'являється Олівер: - Це тепер буде твоїм нічним ритуалом, виходити посередині ночі і сидіти на порозі для того щоб простудити все, що можна.

- Не твоя справа, - трохи різко говорю я. - а ти що тепер будеш приходити і ставати моєю занозою навіть вночі? Я то думала, що позбудусь тебе хочаби вночі.

- Нізащо, я не пропущу жодної нагоди над тобою познущатись Кейті.

- Ще раз так назвеш мене

- І що?

Я не відповідаю йому, а просто кидаю в нього камінець. Він легко ухиляється від нього та сідає поруч зі мною.

Олі жив по сусідству, був мені як старший брат та найкращий друг.

- Може

- Ні, я не хочу говорити, - перебиваю його я. - я просто хочу заспокоїтись та знову піти спати. Зробити вигляд наче нічого не було як це роблять мама та Фінна.

- Кейтлін, це не правильно.

- А що буде правильно Олівер? Все життя жити тим днем, мучитись у своїх спогадах кожної миті, дозволити йому повністю заволодіти мною... Можливо це буде правильним?