Тихі серця

18 розділ

Кейтлін

Ми з Майклом сиділи на м'яких стільцях у коридорі біля дверей прокурора Томсона.

Одразу після того, як я розбила їх диктофон та розірвала папери, ці двоє вимагали, щоб я поїхала з ними до прокурора для того, щоб вирішити це питання, адже мої дії не законні.

Олівер залишився разом з Люком біля палати Дженни. Як я зрозуміла з розмови з Люком, Дженні стало гірше після розмови з цими двома, у неї знову була істерика та нервовий зрив.

Я підняла повний злості погляд на агентів навпроти, вони виглядали абсолютно розслабленими, а мені так і хотілось врізати їм чимось.

Раптом у Майкла задзвонив телефон, я бачила, як він вийняв його з кишені і на екрані промайнуло ім'я Крістіана.

- Якщо тобі потрібно йти,

- Я не хочу залишати тебе тут з ними, - говорить він.

- Боїшся за мене?

- Після побаченого боюсь за них, - жартома говорить Майкл.

- Майкле, я серйозно, якщо тобі потрібно їхати, то їдь, я не вперше буду в цьому кабінеті. Я подзвоню тобі одразу, як все вирішу.

- Ти впевнена? - він вперто ігнорує вже третій дзвінок від Крістіана.

- Так, - кажу я, а тоді наближаюсь до його вуха та шепочу. – Знаєш, зараз зовсім не схоже, що ти терпіти не можеш мене, навіть я зараз сумніваюсь у тому, що ти закоханий у Фінну.

Останні слова, наче залишають гіркий присмак у роті.
Наче ти ставиш на язик гірку таблетку і вона починає розчинятись ще до того, як ти візьмеш ковток води.

- Мої почуття до Фінни набагато складніше пояснити, ніж почуття до тебе, - ми розвернулись одне до одного обличчями.

Я дивилась у його блакитні очі і не могла зрозуміти, що діється в нього в голові. Що саме він скаже далі.

Я дивився в її сірі очі і не міг зрозуміти, що відбувається в її голові. Про що вона думає? Що скаже далі?

- Тоді розкажи! - наближаюсь до нього ближче. - Розкажи, що саме ти відчуваєш до неї.

- Розкажу, - так само, як і я, він наблизився до мене.

Я відчувала його кожною клітиною свого тіла, але він, здається, ледь витримував мою присутність.