Кейтлін
- Олівере, мені потрібні контакти детектива Брайт, ти ж можеш знайти їх для мене?
- Навіщо тобі її контакти? - почувся серйозний голос по ту сторону телефона, я повернулась у сторону детектива Колін, який сидів на стільці та свердлив мене поглядом своїх сірих очей.
- Просто знайди. Будь ласка.
- Я постараюсь, але не обіцяю.
- Дякую, - кажу я та кладу слухавку.Детектив Расел Колін, я працювала з ним одного разу, і зараз ми знову стикнулись у схожій ситуації. Минулого разу він поза спиною звинуватив потерпілу в тому, що сталося.
Я повернулась до скла, крізь яке могла зазирнути в палату до Дженни. Вона спала, рівномірне серцебиття свідчило про стан спокою. На обличчі були синці і на руках - теж. Тести, які взяли лікарі, підтвердили мої найгірші здогадки. Дженну було зґвалтовано.- Ти в порядку? - тихий голос Майкла поруч змушує мурашки пробігтися по тілу, мене навіть пересмикує від його присутності.
- Так.Він простягає мені каву з місцевого автомату, і я вдячно приймаю її. Дивлюсь на наручний годинник, уже сьома вечора.
- Здається, мене звільнять, - з посмішкою кажу я.
- Що ти маєш на увазі?
- Твоя мачуха звільнить мене через те, що мене цілий день не було на робочому місці. - "А ще моя мати влаштує мені солодке життя", - додаю я в думках, але не кажу цього в голос.
- Отже, ти виходиш заміж? - раптово запитує Расел.
- Так, - кажу я, підіймаючи руку з обручкою, - але я не пам'ятаю, щоб ми переходили на ти!
- Ой, пробачте, місіс Сноу, - саркастично говорить він.
- Як тільки мій колега знайде контакти детектива Брайт, ви можете бути вільні, цією справою займеться вона.
- Чому ви в цьому впевнені? Ця справа моя! Вона сталась на моїй ділянці, отже, вона моя! - він підвищує голос, встаючи зі стільця і підходячи до мене. Я не рухаюсь, хоча відчуваю, як напружився Майкл поруч. - У тебе ще молоко на губах не висохло, ти ще шмаркачка, щоб вказувати мені, якою справою займатись!
- Пане Коліне, будьте ласкаві, заспокойтесь і не кричіть у коридорах лікарні, - спокійно кажу я, простягаю йому каву. – Візьміть, випийте кави, я не зробила навіть ковтка, тому не хвилюйтеся. Вона буде спати до ранку, тому я поїду. Гарного вечора.Він не бере каву з моїх рук, тому я кладу її на підлогу поруч з ним, розвертаюсь та йду в напрямку виходу з відділення. Кількома кроками Майкл наздоганяє мене та бере за руку, його рука набагато більша за мою, а ще вона здається теплішою. Якщо чесно, то зараз все, що мені потрібно, це вийти з цієї клятої лікарні.
Рука Майкла була, як якір, який не давав мені потонути в темних болючих спогадах.
Тепер уже Майкл сів за кермо, а я сіла поруч.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Тихі серця
RandomВони зустрілись, щоб зруйнувати одне одного, але кожного разу лікували свої душі. Вони зустрічались так часто, що їхні душі запам'ятали одна одну. Їхні тихі серця кохали занадто гучно... Кохання - це не тільки букети квітів та неймовірні подарунки...