Приватна школа

Розділ 13 "Тиждень після викрадення"

- Мене хвилює що Елліс перестала заходити в мережу. Так, ми посварились і вона заблокувала мене, але з іншого акаунта мені не відповідає і навіть не читає. На Елліс яка постить сторіс щодня, це не схоже. Востаннє вона виставляла сторіс свого сніданку тиждень тому, а зараз тиша.

- Ділан, перестань так хвилюватись, що може статись? Можливо вона змінила акаунт чи знайшла хлопця і перестала згадувати про тебе. - Заспокоювала Мері.

- Ні, Елліс дуже цінує кожного свого читача. Створювати новий акаунт і знову набирати підписників це її страшний сон. І вона не така що знайде хлопця на заміну, щоб просто переключитись від думок про мене.

- Всі так кажуть спочатку, поки не переконуються в цьому на власні очі. Якщо ти знаєш її адресу ми можемо з'їздити і переконатись що в неї все добре і вона просто розважається з кимось іншим. Ти ж сам казав, що ця дівчина раніше лише й по клубах вешталась.

- Мері досить! Я розповів тобі це не для того щоб ти казала так про Елліс.

- Гаразд, вибач. Просто ти сильно прикипів до неї, а вона вже й досі забула про тебе.

- Не могло так статись. Я не вірю в це. Я боюся щоб вона дурниць не зробила.

- Твоє право. Ходімо краще в столовку, вип'ємо чаю, одна ложка цукру, я пам'ятаю.

- Я вже давно не п'ю чай, смаки змінюються. Особливо за цих декілька місяців все змінилось.

- Весь час я думала про тебе, кожної холодної ночі в тому підвалі я уявляла тебе. - Мері обійшла Ділана і ставши позаду обійняла шию хлопця.

- Твій хлопець... - Ділан забрав її руки і повернувся до неї обличчям.

- До біса його, Ділан, мої почуття нікуди не зникли. - Дівчина взяла хлопця за шию і намагалась дотягнутися до його губ та він відштовхнув її.

- Ні. Ти знаєш що я не відчуваю нічого до тебе, я вже відпустив тебе і закохався в іншу дівчину. Ти це знаєш, дуже добре знаєш. - Процідив крізь зуби хлопець.

- Чому ми не можемо повернути все як було до того? Ми ж так любили один одного. Невже нашу міцну любов щось змогло роз'єднати?

- Змогло. - Кинув Ділан і розвернувся в сторону шкільних сходів.

- Ти куди?

- Піду пройдусь трохи.

- Почекай! Я хочу забути все і почати з чистого аркуша. Почати заново, але тільки аби бути з тобою.