І побачила, що мама померла...бабуся стояла та плакала а я поставила ягоди і побігла плачучи до лісу...Коли я заспокоїлась то побачила що прийшла.І тут я почула як виє стая вовків.Я пройшла вглиб лісу.Була ніч.Позаду я почула ричання...Я злякалась,ричаня тепер лунало звідусіль.....мене окружила стая вовків,вони повільно підходили до мене.Серед них я побачила хвостика(вовченя яке їй допомогло)хвостик впізнав мене)і підійшовши до вовчиці яка була в декількох сантиметрах від мене, потянув її за хвіст.Вовчиця розлючено подивилась на хвостика.І ніби вони говорили між собою....без звуків...коли вовчиця перестала дивитись на хвостика окинула поглядом всіх вовків ,і вони вмить відійшли від мене.Тоді хвостик підбіг і лизнув мою руку.Я усміхнулась і сказала
–Привіт)ти знову мене врятував)дякую)-вовченя помахало хвостом.–В мене померла мама(-хвотик подивився на мене сумними та глибокими як океан очима...Тепер я впевнена він мене розуміє)–Я прийду завтра і принесу тобі щось поїсти і твоїй сімї)а зараз мені пора...ну ось знову заблукала,хвостиикууу допоможи-сказала я вовченя встало і помахало хвостиком.Я встала за ним і він знову ж таки вивів мене з лісу.Я пішла додому.Там сиділа заплакана бабуся.Коли вона побачила мене зразу підбігла і сказала:
–Лі! з тобою все в порядку?куди ти втекла?я хвилювалась!-бабуся підбігла і обняла мене.–Я була у лісі.....
–Лі! Там вовки!-на це я лиш усміхнулась і пішла спати.
Ранок.
Я встала в 6 ранку щоб збігати до лісу і як обіццяла не з пустими руками.Я пішла на кухню та взяла пакет ребер для собаки.Бабуся спала.Я вийшла з хати і помаленьку пішла в ліс.Коли прийшла то гукнула
–Хвостииккуууу.-я почула шум.Повернувшись я побачила хвостика.Він сидів і спостерігав за моїми діями. Це було кумедно)😂Я дістала реберця і висипала перед вовченям.В нього заблистіли очі.Він облизнувся і прийнявся їсти.Через хвилину прибігла стая і почала на мене ричати.Але коли побачили що я протягую їм реберця сховали зуби і облизнулись.Я висипала залишиві для них реберця і вони почали їсти.
7 років після того...
–Хвостикуу...ахахаха .перестаааньахахахах.будь ласкаааа.Вовк слухняно відійшов.Так вовк не вовченя а великий гарний вовк.З красивою блискучою шерстью.За ці сім років майже нічого не змінилось.Я кожен день ходила до лісу.Я виросла мені вже 16 і хвостик теж виріс.Став вожаком стаї.Його стая це моя друга сім'я.Друзів у мене немає.Тільки вовки.Але це я вирішила.Тому,що люди злі,безсердечні,жорстокі.А у вовків усе по іншому.Один за всіх і всі за одного.Образять одного.Заступляться всі.Помре один,жалкують та сумують всі.Один за одного горою.Я пішла додому бо вже темніло.І коли прийшла......
