Оййй...як же ж болить голова...
Я відкриваю очі і бачу стелю..ну це логічно,але в мене вдома не такі стелі.Я піднімаю голову і роздивляюсь все навкруги....Ну я в лікарні, тут запах таблеток фууу.
Тут перед очима все темніє...Я опинилась в...хоча я не знаю де я....просто все чорне.І тут я почула плач у себе за спиною маленьку дівчинку...в гарному білому платтячку і з ведмедиком в руках....Я підхожу до неї і питаю.
- Що сталось маленька? Чому ти плачеш?- я взяла її на руки і сіла на підлогу.
-Я загубила братика і маму...Мені страшно...- Тут дівчинка підняла очі і глянула на мене- Мамооо- закричала дівчинка...щооо? От зараз не зрозуміла...
Тут взаді підбігає хлопчик,похожий на цю дівчинку і обіймає мене теж...
-Ти наша мама просто ми ще не народились.І ти можеш нас бачити тут тому що так зробила наша бабуся відьма нуу...твоя
мама.- о бооже..в мене шок..мама? Це зробила мама? Вау..хах...це дивно але класно....
-Прощай мам...нам пора зустрінемось через 8 місяців.-вони зникли.Я різко відкриваю очі і встаю. Переді мною стоїть лікар і Паша...
- Що сталося- питаюсь я.
- Ви перехвилювались , вам не можна побережіть своїх дітей...Доречі у вас двійня.Хлопчик і дівчинка.Діти розвиваються нормально, тому завтра ми вас відпустимо до дому.- сказав лікар і вийшов.
До мене підійшов Паша.
-Як ти малишка?)-спитав Паша, він сів біля мене і взяв мене за руку
- Нормально)- відповіла я.Він взяв стілець поставив біля ліжка і сів біля мене. Паша поклав руки мені на живіт та поцілував його.
-Я самий щасливий я стану татом...у нас буде хлопчик і дівчинка...Я люблю тебе.- сказав він і поцілував мене..А я розплакалась..гормони...😂😂😂
Тут я захотіла їсти.
-Пааш?
- Що малишка?
-Я хочу їсти...
- Хахаха добре я схожу принесу,що ти хочеш?
- Я хочу....тортик, рибу і...морозиво - сказала я сміючись.
-А якщо серйозно- спитав марк усміхаючись.
-Ну взагалі то я серйозно- сказала я і надула губи.Паша підійшов чмокнув мене і відповів.
- Ну..добре, ти впевнена?)
-Тааак)))
