...Він щось пробурчав і обернувся на інший бік. Ну що ж, не хочеш по-хорошому?Буде по злому.. Я встала з ліжка взяла стакан холодної води та вилила на Пашу😂😂😂Його вираз обличчя...ой...не можу...я заржала на всю хату.
Мдааа...здається пора тікати.
Я поставила стакан та побігла від Паші сміючись...І це ж я...я звісно зачепилась за коврик і майже впала...та сильні і холодні руки, зловили мене...Дивно чому в нього такі холодні руки.Він підняв мене і я знову зустрілась з його...стооп.Його очі...вони яскраво зелені? Що за? Вони ж були сірі? Чи голубі? Чооорт..Зелені?
–П.привіт- запнувшись сказала я.
–Привіт-сказав Паша і усміхнувся.–І що це тільки що було?
–Ну...просто я тебе не могла розбудити і..прийняла крайні міри.- він засміявся і відпустив мене,бо до цього моменту ми стояли,можна сказати обіймались... Бо зловивши мене він підняв та прижав до себе.
–Твої очі..-сказала я і він перебив мене.
–Зелені?
–Так...але як?
–Розумієш...Я не зовсім простий...помиму того що я вовк...я ще й вампір...томуу,коли я вовк- очі голубі,коли я вампір- вони зелені,а коли звичайна людина-сірі...
- Але ,що означає нормальна людина? Вампіри наскільки я знаю завжди вампіри..
- Я не чисто-кровний вампір.Моя мама- людина.А батько- вампір.При чому головний.Тому я можу перетворюватись.
– Боже..мій друг– вампір...Що ще є в цьому світі про що я не знаю? Перевертні, вампіри , відьми.Ну хто ще?!- сказала трішки злякано чи то істерично я.
– Я теж не знаю чи є ще хтось , розумію це дико , і це лякає тебе але Будь-ласка, не бійся мене я не хочу причинити тобі зла.- сказав Паша дивлячись на мене сумними очима.
–Я не боюся- обманула я -просто до цього треба звикнути.До речі..Де Марк?І чому ти спав зі мною?
–Марк він...Блін ,розумієш...Вчора ми побігли тому, що розпочався бій за територію,І Марк він....його вбили...- сказав Паша
– Що?як?але..чому тоді ти тут?-спитала я , було боляче та сліз не було, так як я ще не відійшла від того що Паша вампір..
–Останнє що сказав Марк, щоб я оберігав тебе,і що бачив що ти його більше не любиш, та він теж охолов...І...ну як це сказати...ти подобаєшся мені)- усміхнено сказав Паша.
–Паш..ти теж мені подобаєшся, ти добрий ,гарний...та розумієш.Я тільки що дізналась про смерть хлопця..тому поки що..нічого крім дружби не буде...- сказала я хоч він мені дуже подобався та було не правильно б якби я згодилась на стосунки одразу...
–Марк сказав що ми обов'язково маємо бути разом,що ми гарна пара,і помирав він з усмішкою тому...Ти будеш моєю дівчиною?-від його слів я трохи прифігіла...
–Я не знаю...дай мені трохи часу)І ходімо снідати) - сказала я змучено усміхнувшись від всього що навалилось на мене..
–Так ходімо...і думаю тобі достатньо подумати до вечора?)
