Частина 3

134 5 0
                                    


Троє йшли величезним тунелем. Над міцною кам'яною стелею висіли люстри, а на стінах факели, та навіть з цим всім тунель був доволі темним. Кожен охоронець, який зустрічався на шляху, відривався від своїх доручень аби віддати честь. Дехто з них навіть кланявся магові, який ішов посередині.

Через кілька хвилин перед ними розкинулось величне підземне місто. Високі кам'яні будівлі виглядали досить бідно. Старі двері й вікна, обдерта штукатурка. Більшість будинків були в середині стін печери. Багато мостів й переходів, які з'єднували обидві стіни й розкидані там житла. Дім дворфів був схожий на великий мурашник, в якому весь час бурлить життя. На самому верху висів кристал неймовірних розмірів, з цілий тронний зал, а може й більше, який освічував столицю дворфського королівства. На центральній площі міста величала статуя чоловіка, дворфа й ельфа, які тиснуть один одному руки. Її було видно ще з самого моменту, коли вони ввійшли в місто. Здавалось, ніби, статуя– єдина річ, яка виглядає новою й доглянутою.

- Знаєш що це? – запитав Річард дивлячись на Вольпу.

- Не думала, що коли-небудь зможу побачити своїх предків. Подивись, навіть татуювання на обличчі Еіл Ілоани – дівчина вказала на статую ельфійки.

- У всьому, що стосується землі й каміння – дворфи майстри.

Торвальд широко посміхнувся.

Компанія просувалась все далі й далі вглиб міста. З своїх будиночків почали виходити дворфи з жінками й їхні діти. З-за прилавків, небагатих на товар лавок, виходили місцеві торговці. Навіть з найвищих ярусів люди пильно дивились донизу. Гул, який стояв довкола, розвіявся за лічені секунди. Всі вони спостерігали за магом, який повільно крокував вперед.

- Це нормально? – Вольпа оглянулась довкола.

- Цілком. – з усмішкою промовив Річард.

- Ахахаха. – Торвальд голосно зареготав. – Ну давай вже, зроби чого вони чекають!

- Не розумію про що ти. – з ще більшою усмішкою промовив Річард.

І в той самий момент з-за його спини вилетів величезний вогняний дракон, який здіймався все вище й вище оминаючи мости й переходи. Й ось, коли він здійнявся вже майже до самого кристалу, з гучним вибухом дракон розлетівся на купу різнобарвних іскор, які розлітались в різні боки. Натовп весело загомонів.

Верховний магWhere stories live. Discover now