Частина 7

99 7 3
                                    


- Ти точно впевнений, що це хороша ідея? – з недовірою перепитала Вольпа.

- Ельфійка права, ми б допомогли, якщо все піде не по плану. Битись одному проти дев'ятьох мечів не найкраща ідея. – сказав Ерон, підкручуючи свій рудий вус.

- Все буде добре. Від вас буде більше користі, якщо ви пошукаєте інформації про Келібрімбора. Рада повернутись додому? – як завжди, спокійним тоном, говорив маг.

- Так, але була би більш рада, якби знала, що тебе тут не вб'ють, до бісової матері, й вам вийде добратись туди без пригод. – спокійно сказала ельфійка.

- Все буде добре. Дай нам тиждень. Якщо опісля цього часу від нас не буде жодних вістей, вважайте, що ми мертві, а план провалився. Ви готові до переходу?

- Таке враження, ніби в нас є вибір. – фиркнула дівчина.

- Сподіваюсь, вони не зроблять з мене решето як тільки ми вийдемо з того боку. – трохи скривившись від кривавих думок, сказав мечник.

- Тоді залишаю це на вас.

Річард тупнув ногою по магічному кругу й прямо через його центр відкрились величезні ворота. З того боку ринув свіжий вітерець, чулось щебетання пташок і дзюрчання струмка. Великі тисячолітні дерева прикривали кронами сонце й робили легкий холодок. Десь вдалині на деревах виднілись дивні будівлі, які нагадували собою швидше древні палаци, а не будинки в яких живуть люди. Величезні різьблені візерунки на арках і дахах видавали дуже тонку й вправну ельфійську роботу.

- Бережи тебе Мелора, чаклуне. – тихо сказав Ерон.

- Тільки спробуй померти і я дістану тебе з того світу, а потім сама приб'ю! – гаркнула Вольпа. Здалось, ніби на кутиках її очей з'явились маленькі, блискучі краплинки.

Мечник й ельфійка переступили портал й в останнє глянули на мага, після чого портал закрився за їхніми спинами, а на його місці тік вузенький струмок.

***

Маг стояв сам серед кімнати. Його сірі очі були пустими, а брови насупленими.

- Дево. – вигукнув хлопець.

В кімнату зайшла вже знайома кучерява дівчина у фіолетовій мантії.

- Ви зібрали речі? – запитав Річард.

- Так. Ти справді не хочеш, аби я залишилась тут й слідкувала за пацаном? – спокійно, чимось схоже на Річарда, перепитала Девора.

Верховний магWhere stories live. Discover now