Верховний маг

Частина 9

- Так, слухай мене уважно, бо від цього може залежати твоє життя. – як завжди, курячи трубку, промовила Мавіс. – Зазвичай адептів навчають цього в школах з раннього віку, але оскільки в нас нема часу, тому трохи теорії.

Юна дівчина, що схрестивши ноги, сиділа на старому покритому мохом каменю, уважно слідкувала за кожним словом старої чаклунки.

- Аби віднайти свій гримуар, маг повинен вміти відділяти свою астральну й магічну сутності від тілесної, земної. Діти з шести років навчаються виділяти свою астральну сутність й надавати їй форми. Біля тринадцяти, вони починають виділяти свою магічну сутність, бо це трохи важче й потребує глибшого розуміння основ магії. В сімнадцять, коли вони вже вміють розділяти всі три свої проекції, приходить час отримання гримуару. Вони усамітнюються в спеціальному місці, під наглядом вчителя, й починають сам ритуал. Спочатку адепт відділяє свою астральну проекцію й переходить в світ духів, де повинен знайти собі духа-стража, який пізніше буде підґрунтям для основної стихійної сили мага. Після цього, маг повинен перейти у Вихор Магії разом з своїм духом-хранителем. Якщо перший етап є досить легким й обходиться мінімальними жертвами, то другий це буде справжнім випробуванням як для мага, так і його духа. Попадаючи у Вихор Магії, ціль чаклуна дійти до найвищої його вершини Вежі Просвітлених, адже саме там перші маги пізнали основні секрети магії. Звучить легко, але насправді дорога туди повна різних небезпечних почвар, аномалій та інших небезпек. Можна набрести на душі магів, які в свій час зріклись своєї людської сутності й дика магія повністю поглинула їх. Не роздумуючи вбивай такі душі або будь-що інше, на що натрапиш в цьому світі. Там нема нічого хорошого чи доброго, тільки зло і смерть. Ти зрозуміла?

Ана невпевнено кивнула головою.

- Добре. Впевнена, що твій вчитель хоче сказати тобі ще кілька слів. – Мавіс злегка відступилась й за нею на каменю, тримаючи костиль, сидів Річард.

- Ну, раз я твій вчитель, то повинен передати секретне знання, яке переходить по нашій гілці, це ж можна назвати гілкою? – юнак перевів погляд на стару жінку, яка лише кивнула головою – На нашу окрему гілку, яка передається від вчителя до учня й тепер прийшов мій час передати ці знання тобі, як моїй головній учениці.