Верховний маг

Частина 10

- Річарде, скільки нам ще йти? – втомленим голосом, промовила Ана.

- Якби я міг використовувати магію, то ми були б на місці ще позавчора зранку, але так нам залишилась ще третина маршруту.

Юнак і дівчина йшли лісовою стежкою. В мага на поясі гойдався уламок меча, в той час як в дівчини за спиною висів довгий, трохи скривлений, дерев'яний посох з великим блакитним кристалом на верхівці, який їй подарувала Мавіс в честь отримання гримуару.

- Ніяк не можу звикнути до вашої нової зовнішності. – порушуючи тишу, промовила юна чаклунка.

Дівчина глянула на мага. Тепер обличчя хлопця виглядало зовсім інакше. Замість вже звичного носа з горбинкою був новий короткий і гострий. Очі хлопця були вже не блакитні, а темні, неначе, дві чорні бусини. Рідкі брови змінились на тонкі й густіші. Зміни не оминули й нижню щелепу, яка стала більш виразною й гострою. Волосся кольору воронячого крила висвітлилось, набуло кольору спілої пшениці, й стало зовсім коротким. Шкіра хлопця теж стала блідою, аби хоч якось відповідати волоссю.

- Мавіс хороший ілюзіоніст. – сухо промовив хлопець.

Зовнішність дівчинки також трохи змінилась. Перед самим відходом вона зважилась відрізати свої довгі пасма й волосся було тепер на рівні підборіддя. Одяг також зазнав змін. На зміну зеленому платтю прийшли грубі коричневі штани, сіра блуза й шкіряна безрукавка, а поверх цього всього був грубий полотняний сірий плащ. Хоча зміни й здавались незначними, але людей, які бачили її було зовсім мало, а наймані вбивці, яких вони зустрічали в містах, діяли за старим описом.

- Послухайте, пане... Послухайте, Річарде, я розумію...

Та юнак раптово зупинився й здалось, ніби він став прислуховуватись.

- Що таке? – схвильовано запитала юна чаклунка.

- Чуєш? – шепотом промовив маг.

- Що?

- В тому то й справа, що нічого. Так не має бути. Ні птахів, ні звірів, ні людей.

- Ніби все...

- Вимерло. Слухай мене уважно, дівчинко, спробуй сконцентруватись на мані, яка оточує тебе й скажи, що ти бачиш.

Ана закрила очі й тільки вона подумала про ману, як відчула три згустки темної енергії, що знаходились за сто метрів ліворуч, в лісі.