Антикваріат

4

  Протягом години майже весь старий бомонд з'їхався до маєтку. Поважні судді, підприємці, викладачі та кілька шановних медійників прийшли в дорогих костюмах. Частина з них вела під руку молоденьких привабливих жінок, хоча самим було більше півстоліття. Горан з Марією кожну таку кралю змірювали зневажливим поглядом, як колись робили з Анжелікою.
Просторий хол був закладений подарунками. Половина з них - антикварні речі. Напевне, Маргарет добряче озолотилась завдяки цьому Дню народження. Хтось, кому не надто добре відома історія родини пана Карла, приніс ту саму вазу епохи Королівства Сербів. Старий стаціонарний телефон також вже очікував на іменинника.
- Анжеліко, - покливав пан Карл. - Ходи-но сюди.
Він усміхнено закликав невістку рукою до бесіди із старшим поважним чоловіком. Анжеліка на мить завагалась, але відмовляти було не ввічливо. Відпивши з бокалу шампанського, мило всміхнулась і підійшла.
- Познайомся, Здравко, - промовив пан Карл. - Це моя невістка Анжеліка. Вона телеведуча. Анжеліко, це мій друг Здравко, акціонер Четвертого телеканалу.
Вже не один раз Анжеліка зустрічала цього чоловіка на світських заходах, проте особисто познайомитись не доводилось. Він досить шанована людина.
- Якраз кажу пану Карлу, що канал планує запустити новий телепроект по туризму і шукаємо ведучу. Він одразу запропонував вас.
Анжеліка в цю мить робила черговий ковток шампанського і ледь не вдавилась. Трішки закашлявшись, знову всміхнулась. Здивування було важко перебороти.
- Пан Карл мене порекомендував? - перепитала жінка.
- Так. - відповів Здравко. - Не розумію, чому він раніше вас ховав. Наш канал був би радий завоювати таку чудову телезірку! Більше того, пан Карл каже, ваша родина роками займається туризмом, і дуже вдало, тобто досвід у вас є і в цій сфері.
З важкістю стримуючи нове здивування, Анжеліка витріщилась на свекра. Він не тільки хвалить її, а ще й родину, чиї імена зазвичай плутає.
- То що скажеш, Анжеліко? - запитав пан Карл.
- Це досить неочікувано... - відповіла вона хриплим голосом. - Але я не проти згодом обговорити все з вами.
- Я дуже радий! - щиро промовив Здравко, щось шукаючи в кишені жакету. - Шкода, нема моєї доньки тут, вона обожнювала отой серіал, в якому ви знімались... - витягуючи візитку. -Про блогершу... «Життя... «Життя напоказ»!
- Мені завжди приємно подібне чути. Спасибі. - відповіда Анжеліка, забираючи візитку від пана Здравка.
Ще раз всміхнувшись, вона ледь не побігла до чоловіка. Її запросили на новий проект. Ще й свекр домовився. Чудовий день.
- Златославе, - тихо окликнула Анжеліка, підійшовши до чоловіка та свояків. - Ти не повіриш.
- У що не повірю? - запитав той.
- І нам розкажи. - дружелюбним тоном попрохав Горан.
Анжеліка напружилася. Він ніколи не говорить так. Ще й поряд його дружина усміхається без натягнутості.
- Гаразд... - невпевнено. - Розповім усім. Щойно пан Карл домовився мені про участь у новому проекті на четвертому каналі.
- Чудово! - захопливо промовив Горан.
- І справді, чудово, вітаємо. - приєдналась улесливо Марія.
- Серденько, це прекрасно. - ніжно обійнявши дружину. - Я переконаний, ти впораєшся.
Якщо раніше Анжеліку не покидало дивне відчуття, то тепер почала наростати тривога. Що ж коїться? Чому вони такі привітні та усміхнені до неї? Можливо, алкоголь... Проте... Коли всі довкола посміхаються, здається, ніби вони навіжені.
  Пройшовшись трішки між гостями, Анжеліка заспокоїлась. Крізь вікно вона побачила надворі Ірену, яка бавилась з кількома іншими дітьми на надувних гірках. Їх веселив аніматор, а приглядували покоївки. Хтось з них навіть турботливо одягнув на її донечку кофтинку, бо погода під кінець літа вирішила трішки охолонути. Сьогодні Ірен вдалось з'ясувати важливу річ: дідусь не бачив мамонтів.
  Хоч крізь вікно Анжеліка не могла чути сміх доньки, але її мозок відтворював ті рідні звуки при виді гигикання. Всі тривоги відступили. Ось воно, материнське щастя.
Златослав підійшов до дружини та м'яко поклав руку на талію. Вона у відповідь цьомнула його у щоку.
- Наша пташечка так швидко виросла.
- Агась, вже справжня лебідка.