Ранок. Сонячні промені падають на оця дівчина та змушують її прокинутися ще до будильника,вона все таки вирішила повернутися додому, тому що не хотіла наражати на небезпеку свою подругу.Мері викликала таксі і попросила водія провести її до дверей. Хоча він виглядав хрупкіше неї. У разі чого він не зміг би захистити її але морально легше. Заснути Мері змогла тільки під ранок тому виглядала дівчина не дуже. Вона довго вагалася чи потрібноїй виходити на вулицю,але закидати навчання не можна. Вони всеодно її знайдуть навіть в домі. Мері стала ногами на холодну підлогу і пішла в ванну. Зібравшись дівчина вийшла на вулицю. Холодний вітер відразу почав заплутувати волосся дівчини її тіло покрилося сотнями мурашок. На вулиці було пасмурно якраз під настрій Мері. Через низьку температуру,вона вирішила сісти в маршрутку. Дівчина зайняла своє місце біля вікна і ввімкнула музику. У навушниках заграла улюблена композиція І Мері розслабилася.
***
Мері сидить у бібліотеці та готується до важливого екзамену. Всі студенти вже давно пішли з бібліотеки і на вулиці починає темніти.
- Вибачте але бібліотека вже зачиняється,-Голосно сказав бібліотекар налякавши дівчину. Мері ніколи її не любила. Вона швидко взяла всі свої речі і вийшла з приміщення. У коридорах вже світло не горить а дівчині ще потрібно у вбиральню. Завжди економлять на світлі. "потрібно знайти вимикач"- Подумала вона. Знайшов що його вона ввімкнули світло але воно погасло через декілька секунд. Найкращим варіантом був ліхтар телефону,це все ж таки краще ніж суцільна темінь. Попрямувавши довгим коридором університету ,дівчина побачила на підлозі,якийсь зошит чи книжку. Він лежав у центрі приміщення і Мері підняла цей предмет.Це виявився якийсь записник з яскравою обкладинкою,вона вирішила розгорнути його. На всіх сторінках розповідалося про угрупування які були добре знайомі її країні.
- Чорт візьми,-Прошепотіла дівчина зрозумівши що це не просто збіг обставин. Дівчина швидко до гортала до останньої сторінки і там її чекав сюрприз. Цей листок був не схожий на інші і був не приклеєний. Вона взяла його в руки і почала читати.
-"Королі темряви"З'являються і зникають наче тінь. Побачиш але не впіймаєш. Вони завжди поряд, — тихо прочитала Мері і закрила рот рукою. Після цих слів до листка був прикріплений уривок її статті. З її рук випав зошит її немов паралізувало від страху. Дівчина зрозуміла що вони близько. "Потрібно тікати"-Промайнуло у її голові. Малі різко розвернулася і побігла до виходу. Вона не встигла і 2 кроки зробити як у коридорі з'явилось і погасло світло. Коли в університеті запланувала темрява вона почула кроки які ставали все голоснішими. Дівчина знову розвернулася, але вдарилася, і впала на підлогу.
