-Ти вирішила зламати нам машину? - запитав Скай, після того, як Мері сіла на заднє сидіння, голосно хлопнувши дверима. -Потрібно було б ще найвіддаленіший провулок знайти,-голосно і роздратовано промовила дівчина. -Не забувай, що ми не учасники благодійної організації,-абсолютно спокійно промовив Лютер, не відволікаючись від місцевої газети. Доволі дивна картина. Мері на задніх місцях, яка через секунду розпочне скандал і врівноважений Лютер, який читає новини, як корінний британець за чашечкою чаю з молоком зранку. -Ще одне слово і я тебе вдарю, - грубо сказала Мері. -Такі нерви через цього поліцейського? - не переставав дражнити студентку Лютер. Проігноруючи хлопця, Мері демонстративно звернулася до іншого юнака. -Скай, можливо ти мені поясниш, що сталося? - З'явилася інформація про нашого старого товариша. І я гадаю, що тепер ти не зовсім в безпеці. -Якщо коротко, то його помітили не далеко від твого університету. Думаю, що за тобою стежимо не тільки ми, - промовив Лютер, поклавши газету,а потім додав:- Тебе потрібно забрати у безпечне місце. -Ти маєш наувазі зачинити у одній зі своїх квартир? Відразу після цих слів у Мері подзвонив телефон. Улюблена мелодія дівчини залунала на весь салон. Нарешті знайшовши телефон у портфелі, вона побачила, що дзвонила Емма і швидко підняла слухавку. -Мері,що це за Герман? - промовила подруга, задихаючись через власні сльози. -Що сталося? - перелякано запитала дівчина, але у відповідь почула тільки короткі гудки. Студентка одною рукою схватилася за голову і повільно перевела погляд на юнаків. Ще секунда і вона заплаче . - Ви помилилися , слідкували не за мною. Оцінивши ситуацію, Лютер вжав педаль газу в підлогу і різко викрутив кермо. Порушуючи всі правила дорожнього руху, оминаючи всі машини, юнак зосереджується на дорозі. Мить і вони вже "долітають" до будинку подруги. Лютер гальмує і студентка вибігає першою з машини. Серце відбиває шалений ритм, а в голові тільки найгірші варіанти розвитку подій. Мері добігла до дверей і різко зупинилася. Перевівши подих, вона наважилася увійти і потянулась до ручки . Проте цього їй не дав зробити Лютер, також поклавши свою руку .По тілу пройшов електричний заряд. Вона глянула на нього, але не змогла через окуляри зазирнути в очі , прочитати його емоції. Видно,він купив ще одні окуляри ,тому що його минула залишилися у неї. Незважаючи на це, Мері відчувала, що він переживає. -Я піду перший, - прошепотів хлопець і вони нарешті потрапили у квартиру. У квартирі творився суцільний хаос. Всі речі лежали на підлозі, а деякі меблі були зламані. У передпокої валялося все взуття та верхній одяг. Мері закрила рот рукою і уважно розглядала безлад. Раптом з останньої кімнати вийшла вся червона і заплакана Емма. В руках вона тримала якийсь папірець. -Емма, - сказала дівчина і стрімголов побігла до подруги. -Що вони тут роблять? Ти з ними заодно? Це ж зробив їхній спільник ! -Я тобі зараз все поясню і ми допоможемо навести тут порядок, - заспокоювала Мері дівчину і гладила її волосся. -Подивися на це , - сказала Емма, протянувши їй лист. -Ох, напевно, починати помсту з найрідніших тобі людей, було жорстоко? Бідна маленька Мері. Залишиться скоро зовсім сама. Твій найкращий друг Герман, -прочитала вголос Мері і перевела переляканий погляд на хлопців. -Що це означає? Яка помста? Мені хтось щось пояснить? - вже кричала подруга, а студентка все не могла видавити з себе хоча б слово. -Давайте сядемо , заспокоїмося і поговоримо, - сказав Скай, намагаючись вирішити цю ситуацію. Вони всі разом вирушили на кухню. Дивно, але чомусь ця кімната найменше постраждала. Меблі залишилися неушкодженими, тільки були розкидані столові прибори і побиті деякі тарілки. Вони сіли за стіл і розпочали розмову. -Коли це сталося? - Я незнаю. Я просто повернулася з університету і побачила, що вхідні двері відкриті, а на них висить папірець,-відповіла Емма, поправляючи волосся. -Мені потрібно дещо тобі розповісти. Я не була в батьків. Всі ці дні я перебувала у полоні, якщо так можна сказати, цього психа Германа. Лютер забрав мене звідти і залишив переночувати у себе. Вибач, але я не могла розповісти тобі правду. Це було занадто небезпечно,-промовила Мері і опустила голову. -Боже мій,це ти мене вибач, що не здогадалася, - прошепотіла Емма і різко обняла подругу. Мері була здивована, тому що знаючи емоційність дівчини, вона злегкістю могла образитися або накричати на неї. Здавалося, що вони могли сидіти у такій позі вічність, проте Мері було цікаво дізнатися ще деяку інформацію. -А тепер поясніть, чому Герман розізлився на вас і яким боком до цього причетна я ? Після цього питання хлопці переглянулися. Настав час розповісти всю правду. - Я сам з нею поговорю, а ти відведи Емму у іншу кімнату,-сказав Лютер і після цього хлопець і дівчина встали з місця і вийшли з кухні. Мері була здивована таким рішенням. Невже, це настільки велика таємниця? -Ну так що? -Справа у тому, що ти допустила помилку у своїй статті. А саме, повірила місцевим пліткам. -В якому сенсі? До чого тут стаття? - спитала Мері, піднявши одну брову . -Ти зазначила,що нашою жертвою може стати простий житель міста. Проте це не зовсім правда. Ми займаємося підпільним гральним бізнесом, торгівлею зброєю і контрабандою. Тобто всі наші жертви замішані у криміналі. Всі хто намагалися нас кинути на гроші, або пішли проти нас поплатилися своїм життям. - Тоді, чому постраждав Сем? Наскільки я знаю, то він не був причетний до цього,-запитала дівчина і пронизливо подивилася на хлопця. Через неочікуване запитання юнак завмер. Здавалося, що він сам не до кінця розумів, чому тієї ночі підпалив його будинок. Чому так розізлився? - Все зрозуміло, - Мері різко зірвалася з місця і пішла до виходу. Вона просто не хотіла знаходитися в одному приміщенні з Лютером . Її переповнювали емоції. Злість, роздратування, відчай, сум. Вона ще до цього дня не змогла собі пробачити смерть студента. Мері вважала, що саме вона винна в цій ситуації. Якби не цей конфлікт, все могло б бути інакше. А Лютер навіть не може пояснити причину його смерті. -Почекай , - крикнув юнак і різко розвернув дівчину до себе,а потім додав:-Ось чому. Мері навіть не встигла й кліпнути , як його губи накрили її.
