-Дівчина ж сказала,що нехоче нікуди йти з тобою,-промовив своїм грубим голосом незнайомець. Повернувшись,вона зустрілась з Лютером,який кивнув дівчині. Цим жестом він показав їй відійти у бік.
-А ти хто взагалі такий? Я тебе в порошок зітру!-п'яно промовив Сем,грізно подивившись на хлопця.
Музика грала,занадто голосно ,жоб почути все що він сказав. Але цих двух речень було достатньо,щоб зрозуміти суть. Мері стояла і незнала що їй робити. З однієї сторони,зрозуміло,що сталося б якби юнак,не заступився за неї,а з іншої,незрозуміло ,кого,дівчина боїться,більше. Проте,ніхто незміг передбачити,що станеться далі. Хлопець зі всієї сили,вдарив Сема по лиці. Сем не розгубився, і напав на Лютера. Мері намагалась їх розборонити, встати між ними, але її відштовхували. І ще один удар, і плюс один зламаний ніс. Сем похитнувся і схопився за місце удару. Через голосну музику, ніхто й не помітив, що дівчині потрібна допомога, щоб розборонити юнаків. Студентка намагалася знайти у натовпі подругу, але це у Мері не вдалося. Ноги почали тремтіти, а в очах темніти. Вона відчувала себе маленьким та беззахисним кошеням у цій ситуації. Секунда і дівчина вже лежить на підлозі.
***
Мері повільно відкриває очі. Але ріска головна біль, від якої вона мимоволі, зморщилася, не дозволила їй це зробити.Через пару секунд вона все таки відкриває оченята і розуміє,що знаходиться не в своїй кімнаті.Студентка ледь піднялася з ліжка,через слабкість.Проте,колиМері роздивилася приміщення,то зрозуміла,що знаходиться у спальні подруги.
-Як я тут опинилася-подумала вона.У голові почали мигкотіти картинки вчорашнього вечора."Потрібно знайти Емму".Дівчина акуратно виходить з кімнати і іде по коридору.Заглянувши в вітальню і зрозумівши,що там немає подруги,Мері вже швидше попрямувала на кухню.Емма сиділа за столиком. і пила каву ,коли ж дівчина зайшла в кімнату ,вона перевела на неї погляд . Побачивши ,що на столі стоїть дві чашки,Мері сіла на стільчик.
-Що це вчора було?
-А що сталося?-невпевнено запитала Мері.
-Нічого особливого, Я пішла з вечірки раніше,через біль у животі ,а через пів години до мене прийшов окривавлений Лютер з тобою на руках .
-Він щось говорив?-здивовано запитала дівчина.
- Ні , абсолютно байдуже поклав тебе на ліжко і пішов.
-Може ти розкажеш ,що сталося?
-Я пішла на кухню випити води ,але мене схватив Сем і потягнув до вбиральні.Проте,наче з темряви з'явився Лютер та захистив мене,почалася бійка ,в мене потемніло в очах і далі я не пам'ятаю,-сказала Мері ,взявшись за голову,яка розривалася від болю.
-Це не просто так. Він щось планує і стежить за тобою. Ми мусимо дізнатися інформацію про нього першими ,ніж він про нас.
- Розгадати загадку його окулярів? -Так .Я тобі буду допомагати і це не обговорюється.
- Це занадто небезпечно,-заперечила Мері,махнувши рукою.
-Не важливо ,ти моя подруга і ми розгадаємо його таємницю першими. Лютер був на вечірці і знаєш що це означає?
-Він слідкує за мною і хоче дізнатися звідки я знаю всю інформацію.
-Невідомо ,які будуть наслідки,коли він розгадає її.
-Що ж нам робити?- перелякано запитала Мері.-Потрібно знайти інформацію про його життя ,всю біографію.Проте ,хто може все дізнатися про невідому людину ,не запитуючи її особисто?
