(Драміона) Поклик Серця[18+]

Глава 2

* * *
Драко вже 10 хвилин стояв спершись об підвіконник, а біля нього стояли Креб і Ґойл. Ніхто не почав першим розмову. Драко про щось думав, а хлопці не хотіла заважати йому. І от, коли дзвінок почався, то Драко прийшов до тями і глянув на своїх "друзів".

— Чого стали? Йдіть на урок, - холодно відповів Драко їм.

— Але ми не підемо без тебе, - каже Ґойл.

— Йдіть, бо ще знімлять ті кляті бали, - процідив Драко.

Вони переглянулися і пішли. Драко пішов по коридорам. Нікого не було. Він любив прогулювати уроки, адже йому б нічого не було, якщо він пропустить хоч всі уроки. Він думав про те як Грейнджер спіймав. Як торкнувся її руки, приклав долоню до її вуст. Він не міг забути той момент. Як вона виривалася, а він лише тримав її біля себе, так близько. Але він швидко відкинув цю думку і перевів погляд на професора Снейпа який йшов йому на зустріч:

— Містер, Малфой, чому ви не на уроці? - запитує Снейп.

— Я староста, - каже Драко.

— Це нічого не змінює. Ви маєте бути на уроці, так як інші учні. Тепер йдіть в клас, - каже Снейп.

— Ви мені не батько, щоб наказувати мені, що робити, - розлючено виплюнув Драко і вже йшов повз нього.

— Не забувайте, що я - викладач Слизерина, - каже на останок професор і покидає його.

* * *
Драко направляється в залу де на нього вже чекають професори і Дамблдор. Він бачить Поттера і ще двох з інших факультетів. Він підходить ближче і Дамблдор починає:

— Я вас всіх покликав, щоб ви підготували невеличке свято. Тобто, кожен має щось зробити для цього: один прикраси, другий програму, третій їжу, четвертий бал. То хто що вибирає? - каже Дамблдор.

Перший викрикнув Драко і він вибрав: приготування їжі. Другий вибрав Гаррі: бал. А ще два завдання вибрали інші факультети.

— Тоді ми будемо чекати вас в суботу, о 18:00, в цій залі, - сказав Дамблдор.

Вони всі покинули їх. Гаррі розумів що бал - це найголовніше і саме в цьому йому допоможе Герміона. Драко вважав, що якщо він вибрав їжу, то це так легко, але він сильно помилявся. Драко повернувся в слизерин і побачив у вітальнні Паркінсон яка сиділа на дивані і про щось думала. Він підійшов до неї.