(Драміона) Поклик Серця[18+]

Глава 14

Pov Герміона Грейнджер
В мене були сумніви в словах Драко. Я ще не розуміла до чого це призвиде. Він хитро усміхнувся і відповів:

— Згода, - так легко відповів він і я вже почала сумніватися в собі.

Невже він справді комусь розкажи про свої почуття до мене? Якщо так, то мені буде важко спілкуватися то з ним то з Гаррі з Роном. А з іншої сторони, це добре, адже я не буду мозолити очі Гаррі в якого достатньо проблем. Я лише опустила погляд і важко видихнула. Він кудись пішов, а я пішла в кімнату.

На ліжку сиділа Джинні і щось читала. Я закрила за собою двері і пройшла вперед. В мене було дивне відчуття. Наче щось має статися. Щось незвичайне. Заді почувся голос і я обернулася до неї і промовила:

— Що читаєш? - запитую я і дивлюся на щасливе лице Джинні.

Вона лише трішки опускає свій погляд на руки, а тоді відповідає:

— Я з Гаррі буду гуляти сьогодні, - каже вона.

— Та невже? Це ж чудово, - відповідаю я і сідаю біля неї.

— Так... Герміоно? - звертається вона до мене.

— Так, Джинні?

— Я хотіла сказати, а точніше запитати тебе про...

— Про що?

— Гаразд, Рон розказав, що минулого року він бачив тебе з Драко... ви цілувалися. Це правда? - такого я не очікувала.

Я чуть опустила погляд щоб не було видно моїх переляканих очей.

— Можливо і що? - вже серйозно запитаю я і дивлюся на неї.

— Просто все так несподівано. Ти і Драко. Що з цього може вийти?? Герміоно ти закохалася в нього? - почала допитувати вона мене.

— Джинн, я не розказувати про свої стосунки з тим слизерином, - холодним тоном мовила я.

— От, бачиш ти вже говориш як він! Ти точно закохалася в нього.

— Нічого я не закохалася і взагалі це не твоє діло до мене і до нього.

Я встала і грюкнула дверима. Спустилася у вітальнню і побачила Рона. Поспішно пішла до дверей, але його голос зупинив мене.

— Знову біжиш до свого тупого слизняка - Малфоя? - від цих слів мені стало болячи.

Я обернулася до нього обличчям і побачила такий холодний і байдужий погляд.