Глава 4

38 4 0
                                    

1

– Ти щось бачиш?

– Ні, а ти, Вілл?

– Брісс, це взагалі те місце?

– Так, Гаррі, – те! Чи ти вважаєш, я зовсім не орієнтуюся на місцевості?! – зло прогарчала дівчина у відповідь.

– Перестаньте гаркатися. Брісс, не гнівайся на нього: він просто втомився. Ми п'яту годину прочісуємо територію, навіть мене це дістало, – фізично Адам не здав, постійні тренування настільки ж звичні, як необхідність їсти чи пити. Їх усіх з дитинства до цього привчають – і хлопців і дівчат. Та безрезультатність пошуків просто бісила.

Дівчина принишкла:

– Як скажеш.

Вілл і Гаррі з цікавістю подивилися на чорняву красуню.

– Подивися, яка вона з ним покірна, – прошепотів Гаррі.

– Ага, не схоже на неї.

– Що ви там шепчетесь? – кинула вона на них гострий погляд.

– Тихіше! – наказав раптом Адам. – Здається, я щось чув.

Всі притихли, Бріссіт націлила свій арбалет, але Адам рукою наказав «притримати коней». Він повільно пройшовся вперед, стискаючи в руці пневматичний пістолет, заряджений спеціальними кулями, здатними знерухомити жертву на кілька годин. Гаррі і Вілл були озброєні такими ж.

– Праворуч! – різко пролунав голос Адама, і всі кинулися в ту сторону, куди він наказав.

Між деревами швидко промайнула людська постать. Одягнений в камуфляжний одяг і чорну шапку чоловік рухався дуже швидко.

Прошмигнувши ще кілька разів, та побачивши за собою погоню, почав активно петляти. Озираючись, зі злістю розумів: Хранителі сіли йому на хвіст. Троє чоловіків і дівчина, озброєні до зубів, явно мали перевагу.

– Він йде до річки, заходь з іншого боку! – наказав Адам Бріссіт.

– Я можу в нього вцілити! – крикнула вона у відповідь.

– Дуже далеко!

Але бачучи, що здобич тікає, дівчина проігнорувала слова Адама і випустила стрілу. Та пролетіла повз їхню ціль, та по дорозі ледь не влучила у Гаррі, що мчав попереду. Почувся плескіт води. Щоб відірватися чоловік пірнув у річковий потік з висоти десятифутової скелі. Вся компанія завмерла біля краю, вдивляючись у каламутні води. Але ніхто з води не виринув. З горла Адама вирвався гнівний рик, і тут же з палаючим поглядом він кинувся на дівчину.

НОРТКЕРРWhere stories live. Discover now