Шаховий король: білий король

○ ◇ ○ ПІШАК: ВОРОГ НЕ СПИТЬ ○ ◇ ○

Чутки про загибель герцога Грегорі де Норке під завалами будинку швидко дійшли вух короля. Ернест лютував, адже хтось невідомий постійно вставляє палиці йому в колеса. Цього разу у короля відібрали найкращий інструмент для залякування народу. Привселюдні страти були чудовим способом управляти людьми через страх й на деякий час відтермінувати чергове повстання.

Цього разу Ернест сидів не у тронній залі, а у своєму робочому кабінеті, де він розбирав цілу гору документів зі звітами від своїх посіпак та писав нові укази. Кабінет був обладнаний як і личить особистому приміщенню правителя. Білі високі стіни зі золотими рельєфами на стикові зі стелею, а на одній із них висів портрет самого Ернеста у повний зріст, на якому він розслаблено розкинувся на троні з усіх сторін обставленого квітами та двома його портретними статуями. Цю картину намалював знаменитий фелірський художник Уолдо Третті, звісно ж під страхом смерті. Бо ніхто при звичних обставинах не стане малювати портрет чи робити скульптуру короля тирана. Крім картини біля стін стояли книжкові шафи виготовлені із дуже рідкісного та дорогого у Фелірі темного дикого дуба. Оскільки ця деревина є цінною диковиною, дозволити собі меблі з неї могла лише королівська сім'я. З цього ж дерева було зроблено крісло та письмовий стіл, за яким зараз сидів Ернест. Стіл мав різьбу у вигляді візерунку зі сонць, лози та різноманітних квітів, а крісло мало м'яку оббивку червоного кольору. Також на білій мармуровій підлозі розміщувався великий червоний килим, з вишитим на ньому золотим заплутаним візерунком.
У цей пасмурний день до короля зайшов Джонатан Ротредж й схилився на коліна перед ним.

- Ваша Величність, я чув про загибель герцога Норке. Шкода, адже тепер ви не зможете залякувати, як раніше, народ стратами. Може мені підшукати когось нового на роль ката?

Від слів свого підопічного Ернест, який раніше сидів й нервово заповнював документи, вдарив кулаком об стіл й піднявся з місця.

- Годі! ЗАМОВКНИ, РОТРЕДЖ! МИ НЕ МОЖЕМО ДОВІРЯТИ БУДЬ-КОМУ, ЗАПАМ'ЯТАЙ ЦЕ ВЖЕ НАРЕШТІ! Більше не буде жодних страт! Я сам буду піддавати тортурам в'язнів! А тепер ГЕТЬ з моїх очей!

Ротредж піднявся й вийшов з кабінету короля, а сам король знову сів за свій стіл й заговорив в дзеркало, в якому зобразилась чорна тінь біля нього.

- Доручаю це тобі, вірний мій товаришу. Можеш в такому випадку використовувати моє тіло, ти ж уже давно ним не користувався.
Тінь у дзеркалі усміхнулася.