○◇ ○ КІНЬ: МОРЕ, СОНЦЕ І ПІРАТИ ○◇ ○

47 15 0
                                    

Порт Крель. Раніше він був відомий тим, що безліч кораблів і торговельних суден прибували до його берегів. Цей порт був найбільшим у Фелірі, де купці вивозили свій товар і продавали його. Але з приходом до влади Ернеста фон Едерна порт закрили й тепер до його берегів прибувають тільки два кораблі або зовсім один.

Рональд і Маркус прибули в порт, щоб розпитати місцевий люд про те, чи не бачили вони якийсь незвичний сплеск магії неподалік. Але  звісно ж ніхто нічого не знав. Раптом, коли хлопці розпитували останнього торговця, їх вдарили чимось важким по голові й вони знепритомніли.
—Яку чудову здобич ми сьогодні спіймали!— крикнув мужик, який був дуже високим і м'язистим  й мав смуглу шкіру.
—Ти правий. Треба скоріше віднести їх до капітана. Він вирішить, що робити з цими цуценятами.— вимовив інший чоловік, що прикидався торговцем і  мав довге чорне кучеряве волосся  й зайву вагу. Обидва чоловіки, піднявши юнаків наче пушинки, вийшли з будинку.

Проходячи повз дерев'яний стовп, громила, який ніс на плечі Рональда, зірвав портрет красивого рудого молодого чоловіка і подивившись трохи, віддав компаньйонові.
—Дивись, знову ці щурі нашого капітана розшукують. Уже й нагороду підняли! Набридли. Не можна простому народу жити як заманеться, чи що? Відібрали все до крихти хліба, а тепер і на такого добродія, як наш капітан, свої зуби точать! Може їх взяти й перерізати до єдиного?—  його голос був дуже грубий і злий, відразу видно, що він ненавидить королівську гвардію, вірних псів короля.
—Тьфу тобі на язик! Боб, ти зовсім з розуму з'їхав? Не можна діяти без наказу капітана! Чи ти хочеш, щоб він нами акул нагодував?—  вимовив товстун, що ніс на плечі Маркуса.

Незабаром вони підійшли до величезного корабля. Він був з червоного дерева, на боці  було написано золотими літерами "Темна Німфа" та  розпис увигляді сплетіння тернових лоз. Паруси були білі й, що правда, трошки полатані стібками ниток. Видно вони дуже часто рвались. Під носом корабля розміщувалась різьблена фігура красивої жінки напівриби, очеведно це була та сама темна німфа, якою назване судно.  А ще на самому верху висів прапор піратів, "Веселий Роджер" якого тримав в зубах шаблю та мав піратський капелюх з зображенням бутона троянди спереду.

Двійка морських розбійників піднялася на корабель і попрямувала в каюту капітана.
Увійшовши туди, вони скинули з плечей спійманих хлопців.
—Капітан, сьогодні ми зловили двох юнаків. Вони одягнені в форму відомої...ем... —почав доповідь товстун і раптом подивився на громилу. —Боб, як називається те місце куди діти вчитися приходять?
—Шарк, ти що геть дурний? Це місце називається академією.— відповів громила.
—Ось, вони з відомої академії. Думаю, у них в кишенях повинні бути якісь гроші. Що ви вирішите зробити з ними?

Шаховий король: білий корольWhere stories live. Discover now