Шаховий король: білий король

○ ◇ ○ ПІШАК: "ПРИНЦ І ЖЕБРАК" ○ ◇ ○

(31 рік тому)

Фелір. Авердіш. Сад при королівському палаці династії Едерн весь усипаний різноманітними видами квітів, які недавно розцвіли й наповнили весь навколишній простір своїми розкішними солодкими ароматами.
Десь в далині чути тупіт та дитячий сміх й невдовзі в самому центрі саду з'являються два хлопчики, обоє гарно вбрані в дорогий одяг. Судячи з зовнішнього вигляду, цими хлопчаками є ніхто інші, як два принци королівства - спадкоємець трону семирічний принц Карлос фон Едерн і його молодший брат п'ятирічний принц Ернест фон Едерн.
Принц Карлос мав хвилясте каштанове волосся та світло зелені очі, які, разом з кольором волосся, були своєрідною характерною ознакою зовнішності членів королівської сім'ї. Одягнутий хлопчик був, як і належить принцу, в дорогий розкішний одяг: білосніжну легку сорочку, поверх якої був одягнений синій атласовий жилет з венчурним срібним візерунком, темно сині шорти, довжиною до колін, й коричневі черевики. Також на шиї Карлоса був пов'язана біла хустка і закріплена золотистою брошкою з гербом королівського роду.
На гербі зображена фігурка шахового короля, за нею розташовані навхрест меч й чаклунський посох, а від них колом йдуть сонячні промені. Очевидно, що фігурка увіковічує пам'ять засновника королівства-Фрідріха першого фон Едерна, а меч з посохом символізують військову та чаклунську міць країни.
Ернест був нижчий від свого старшого брата на голову, проте також мав каштанове волосся та зелені очі. Його волосся довжиною майже сягало плечей, а личко мало досить пухлі дитячі щічки. Одягнений маленький принц також був дорого: біла сорочка з світло зеленим комірцем, такими ж були й його шорти, які були вище колін, на маленьких ніжках були білі довгі носочки, а поверх них світло-коричневі черевички. Можна впевнено сказати, що маленький принц був схожий на крихітного ангелика.
Обидва принца, очевидно, грали у квача в саду й вирішили зробити перерву між бігом.
-Братик, зачекай! Давай трохи перепочинемо? Я втомився бігати за тобою...Ти такий швидкий! Я ніяк не можу тебе наздогнати.- ледь переводячи дихання, промовив Ернест. Карлос зупинився й підійшовши до брата, погладив його по голові.
-Вибач, я більше так не буду. Хочеш я буду повільніше бігти, щоб ти зміг мене спіймати?
Ернест відвів погляд убік й ніяковіючи, почав терти черевичком кам'яну доріжку під собою.
- Я...- не встиг договорити малюк, як у траві біля дерева щось зашурхотіло й обидва хлопчаки вирішили поглянути, що там заховалось.