— Я ж вам казав! —викрикнув Девід , входячи додому. — А мені ніхто не вірив! — хлопець розсміявся та взяв сендвіч, який я тільки що зробила.
— Агов! Це не тобі!
— Мелісса, — Крістофер подивився на мене та я замовкла. — Тож, 15 хвилин тому, мене мало не вбили..
— Привіт, Мелісса, — сестра хлопця сіла за стіл разом зі мною та подивилася на брата. — Чому ти не можеш обійтися без мене, хоч одні літні канікули? Кожен раз, я і Раян, маємо приїжджати до тебе, бо ти залазиш у якусь дупу.
— Серйозно, Кріс, якого дідька? Я б зараз хотів бути десь на морі, а тут знову ти..
— Тобто зараз ви приїхали сварити його? Декілька хвилин тому, я витягувала кулю з його серця, а ви йому кажете, що вам, бачте, важко було приїхати?
— Я згідна з Меліссою, — Селіна встала позаду мене та подивилася у вічі дівчини.
— Дівчата, давайте не будемо сваритися..
— Ні, давайте вирішувати справи, як завжди, без мене. Моя ж думка нікому не потрібна? — я підняла руки догори. — Продовжуйте. — я вийшла з кухні, аби переодягнутися та за мною вийшов Крістофер.
— Мелісса!
— Що? — я переодягнула футболку та повернулася до хлопця.
— Можливо, тобі не варто йти?
— Варто, у мене є справи.Я згадала про своє день народження, Кая, Джоанну та маму. Мене б чекав класний день, але ж хлопець не знає, що у мене день народження, тож я трохи засумувала.
— Що сталося?
— Все добре, — я посміхнулася та залишила поцілунок на щоці Крістофера.
— Я бачу, що ні.
— Звісно в неї не все добре, в неї ж день народження, а тут таке.. — Джоанна зайшла у кімнату, де ми стояли та посміхнулася.
— Джоанна.. — я зашипіла, немов змія, до подруги.
— Що? — прошепотіла мені дівчина та пішла до низу.
— Ти просто нестерпна! — хлопець злісно на мене подивився та забрав пасмо волосся з мого обличчя.
— Я не хотіла тебе турбувати. Зараз така ситуація, що..
— Зараз, у моїх обіймах найкраща дівчина у всесвіті, тож її день народження, зараз, є важливішим, ніж усе. Зрозуміло тобі, Мелісса?
— Так. — я залишила ще один поцілунок, але на його вустах та почала одягатись. — Але мені дійсно потрібно йти, я сказала матері, що у Кая, і ще вона вже щось задумала, тому я йду.
— Побачимось сьогодні?
— Звісно.Я спустилася до низу, де мене чекала Джоанна. Ми пішли до мого дому, водночас дівчина розповідала, який чудовий подарунок вони мені приготували.
Зайшовши додому, я побачила будинок у прикрасах. А столом сиділа мама, з моїми улюбленими бельгійськими вафлями.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Твоє марне слово: Назавжди
AdventureВона викурювала останню сигарету на балконі, згадуючи події літа. Те, про що вона так сильно мріяла, стало її реальністю, що була пеклом посеред раю. Вона швидко отримала таке бажане кохання, але були наслідки, які згодом привели її до страждань. ...