Твоє марне слово: Назавжди

29

Мелісса Джонсон
Я відкрила очі ще в машині. Ми кудись їхали, але яка причина цього «переїзду», мені не відомо. Коли я хотіла спитати Амалу чи хоч когось, мені знову звернули шию. І вже вдруге я прокинулась у світлій кімнаті. Знову прив'язана, знову мотузки з вербеною. Також, я намагалась розгледіти Джордана. Але нажаль охоронця не було, на заміну йому був інший. Теж високий, накачаний, але блондин.

— Тобі теж заборонено спілкуватись зі мною? — хлопець мовчав, так само як Джордан. — Ти як Джордан. Чесне слово. — хлопець посміхнувся краєчком губ та повернувся до мене. — То як тебе звати?
— Нік.
— Я думаю, моє ім'я ти знаєш, Нік..
— Ти знову за своє? Знову говориш з охоронцями? — до нас спустився бойфренд Амали, і хлопець одразу відвернувся.
— А з ким мені ще розмовляти? З тобою і твоєю лярвою, чи що?
— Спроба мене образити зарахована. Ти так грубо до нас відносишся, — хлопець підійшов ближче та присів. — А я тобі подарунок приніс. — він протягнув мені маленький стакан крові, голод дав про себе знати та я мало вирвалась. — Чшш, спокійно. Ти напевно забула, мотузки-то зачаровані. На. — він залив цей стакан мені до рота та я з полегшенням видихнула. — Ти знаєш, не в одних вас є хороша відьма. Ось ваша, ця молода...Як її там?
— Емілі.
— Емі, ось..
— Для тебе і твоєї лярви вона — Емілі.
— Слухай, тобі не набридло називати її одним й тим самим прізвищем? Лярва й лярва...
— Добре. Хвойда, сука, вівця, стерво... Мені продовжити?
— Я зрозумів тебе. Так ось, про відьом. В нас теж є одна. І вона набагато сильніша за вашу цю Емілі. — хлопець навмисно зробив акцент на ім'ї дівчини.
— До чого ти це ведеш?
— Та так. Ні до чого.
— То ти вже замовкнеш?
— Звісно. Навіть залишу тебе з Ніком. Можеш з нею побалакати поки нас немає. Ми готуємо грандіозне шоу! — хлопець пішов, залишивши мене і Ніка в повному непорозумінні.
— Це що було? — я подивилась на охоронця, який був у ступорі.
— Я не знаю.

«Грандіозне шоу? Враховуючи те, що я тут? У них у «полоні»? Невже це буде щось зв'язане зі мною? Ні. Та ні. Вони не могли притягнути Крістофера сюди...Але моя мати тут. Амала ж говорила, що я їй додала проблем, невже, аби відімстити вона буде використовувати мою матір? Вона взагалі одуріла!»

Поки я роздумувала, Нік щось розповідав, чи питав, чи думав вголос. Я не знаю, я не слухала хлопця зараз. Думками, я була поруч з матір'ю та Крістофером. Люди, які дорожчі за все.