У світі еліти та безсонних ночей Дейміан - король, незаперечний і непереможний. Його присутність в будь-якому приміщенні негайно привертає увагу позирки і захоплені вигуки красунь. Проте коли Томас, його права рука, нагадує йому про нових прихильник...
Все таки інтернет не бреше. Не встигла я поринути у свої думки, як мене похитнуло на сон. Музика зливалась так гармонійно, що мій мозок не став протистояти й одразу усипив мене.
Я прокинулась від дурнуватої пісні, що верещала мені у вухах.
-"Марго, Марго..." - змучено подумала я. -"Нічого не можеш зробити. Навіть плей лист вчасно почистити."
Я скоро виключила музику й поклала навушники в сумку. Як я зрозуміла.... їхати до цього місця потрібно цілих 2 дні. Як же воно називається? Щось на Р? Чи М?
Раптом я помітила, що машина стоїть і поряд мами нема. Ми на заправці? Ми уже на місці? Я повернула голову щоб детальніше роздивитися де я є. І тут, я верескнула й схопилась за коробку передач.
До вікна, наче прилипла якась дівчина. Побачивши мою реакцію, вона розсміялась, а потім привітно помахала рукою. Я поволі почала відкривати двері машини й руда відійшла.
- Ласкаво просимо до Пейфорін! -вигукнула вона, коли я стала навпроти неї. У дівчини були світло-карі очі й хвилясте, руде волосся. Вдягнена вона була у зелений топік та легкий, пухнастий, білий кардиган. Її фігуру підкреслювали гірчичні штани та білі босоніжки.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я помітила кулон, чорний кристал у неї на грудях. Пам'ятаю цей аксесуар був популярний минулого року.
- Я до речі Джемі. Вибач, що налякала тебе. Ти й справді така мила. - тараторила дівчина. - Я просто не могла дочекатися, щоб побачити тебе. У тебе такий гарний лук.
- Дякую, Я Марго. - коротко відповіла я. Мій погляд ковзнув по будинку. Руда помітила мою цікавість.
