З того моменту пройшли тижні. Вона була прекрасною в ту ніч, я бачив як сяяли її очі і як вона посміхалась. Мій погляд блукав по вогні, що палав у каміні. Мене дратував цей білий, пухнастий светр, що був на мені. Я знову позіхнув та сперся на велике, м'яке крісло. І де мої пацани?
Раптом у двері постукали, я глухо мугикнув і заплющив очі. Мене здивували тихі кроки, тому, що мої друзі зазвичай вриваються в мою кімнату та бігають як індійці. Боже, вони навіть не вміють стукати. В ніс вдарив запах ванілі, я поморщився. Це жіночі духи.
- Дейміане...
- Так? - я підняв погляд та побачив перед собою Естеллу.
- Я хочу з тобою поговорити.
- Ти могла написати мені. Навіщо приходити до мене в будинок? - я підняв ногу на крісло та поглянув у бік. Цей сніг йшов та йшов. Аж дратує.
- Це важливо. - я кивнув їй на крісло поряд та втупився у вогонь. В голові, у мене ще досі крутилися моменти з тієї ночі. Я був близький до.... Я так хотів.
Я хотів її поцілувати. Я хочу її поцілувати. Я хочу її. Всю. З ніг до голови. Вона моя. Я хочу торкнутися її знову. Я хочу поцілувати її. Я хочу .... хочу....
- Дейміане! - крикнула Естела і я аж підскочив на кріслі. - Ти чув, що я казала?
- Ні. - чесно відповів я та подивився на неї.
- Ти серйозно? Ну ж бо, Дейміане. - вона сповзла із крісла та вхопилась за мою руку, наче це останнє, що її врятує. - Ти хочеш зруйнувати усе, що між нами було? Ти ж знаєш, що ми створенні один для одного. Я - це ідеальна пара для тебе.
- Між нами нічого не було. - твердо відповів я. - І ти це чудово знаєш. Ти моя ближча помічниця. І все.
- Лише помічниця? - вона різко підвелась. - Дейміане, я не для того створена, щоб бути для тебе просто помічницею! Я хочу бути твоєю! І щоб ти був мій. Я заслуговую на це. Я вмію геть усе!
Я замовк. Хай виговориться, все одно я знаю, що це лайно пройде.
-Ти ж бачиш яка вона? Яка я ? Ми створені один для одного. Я ідеальна супутниця для тебе. Всі за мною бігають і лише ти мені потрібен.
- Будь - ласка, Естело. Припини. - застогнав я. Але тут, дівчина залізла мені на коліна та схопилась за мій светр.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Ти належиш мені!
Fanfiction! Призупинено! У світі еліти та безсонних ночей Дейміан - король, незаперечний і непереможний. Його присутність в будь-якому приміщенні негайно привертає увагу позирки і захоплені вигуки красунь. Проте коли Томас, його права рука, нагадує йому про н...
