! Призупинено!
У світі еліти та безсонних ночей Дейміан - король, незаперечний і непереможний. Його присутність в будь-якому приміщенні негайно привертає увагу позирки і захоплені вигуки красунь. Проте коли Томас, його права рука, нагадує йому про н...
Переді мною стояв Орман, у всій своїй небесній красі. За ним, звичайно ж, що стовбчились його вірні пси - Томас і Джош. Я почула захопливий крик Джорджі, що тут же з'явилася коло дверей та відштовхнула мене.
- Привітик! Заходьте - заходьте. Ми якраз вас чекали.
- О-о, я говорив, що це хороший задум. - вигукнув Джош, підморгуючи дівчині та закриваючи вхідні двері, з якого віяло противним холодом. - То я все таки вгадав?
- Звичайно, Марго скільки про вашу трійцю розповідала. - защебетала подруга ( можливо ні), приймаючи пальто Дейміана.
- Не знав, що ти тепер про мене розсказувала. - кокетливо промовив Орман і я шикнула на нього.
- Мені здається, що нічого хорошого вона не розсказувала . - із кам'яним лицем промовив блондин.
- Це ще чому ? - рикнув Джош та обернувся до друга.
- По-перше , ми прийшли до її дому без дозволу. По-друге , знаючи, що ви двоє витворяли та діставали Марго, вона не думає про нас нічого хорошого, тому, що одне, що й друге - повні ідіоти. По-третє, ви прийшли із пустими руками на її день народження, через, що я би одразу вигнав із будинку. І останнє, треба було починати з того, чи можна зайти?
Нарешті я зрозуміла кого із цієї трійці, я люблю найближче. Томас осудливо поглянув на друзів, а потім ступив 2 кроки в перед, до мене.
- Я звичайно, що не сильно відрізняюся від них, але... - його рука ковзнула в глибину кишені та дістав звідти коробочку та якийсь квиток. - Вітаю тебе із днем народження. Я чув, що ти любиш фотографії, тому ось. Це галерея із відомими творами. Це галерея мого знайомого, але якщо тобі буде потрібна компанія, я там як рідний.
В коробочці був елегантний аксесуар.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Дякую Томасе, я обов'язково тобі подзвоню, коли навідаюся туди. - я розвела руки та ведмедячими обіймами загребла Томаса. Той весело захохотів і примружив очі. Але як тільки тільки моя голова опустилась на плече блондина , я помітила злий, ненависний погляд Ормана.
