Залежна тобою

~13~

– Привіт, цікава лекція? - до нас підсів Дем'ян

– Тобі на свому місці не сидиться ? - промовила Злата малюючи квіточки в конспекті

– Гострий язичок - з посмішкою промовив хлопець

– Тебе твій друг попросив тут сісти - звернулась я  повертаючись до хлопця

– Друг? - він повернувся до Марка, який сидів та дивився у вікно

Розмову ми не продовжували, бо вчитель випадково звернув на нас увагу. Всю лекцію я провела у своєму маленькому ідеальному світі. Коли вийшла з аудиторії одразу попрямувала у вбиральню.

– Ти Лана? - коли я підняла очі, з зеркала на мене дивилася висока дівчина з яскраво рудим волоссям та холодними сірими очима

– Якісь запитання? - повернулася я до дівчини в той час коли вона підійшла ближче

– Марк мій хлопець - роздратовано наголосила дівчина, а особливо виділила частинку " мій "

– І надовго? - зі зухвалою посмішкою запитала я

– Та як ти смієш ? - пропищала дівчина та пихнула мене у стіну

– Юля, оближ її - цю навіжену від мене відпихнула дівчина з темним кавовим волоссям яке зібране у пучок. Вона випихнула дівчину з вбиральні та повернулася до мене. Її карі очі оцінюючи дивилися на мене

– Знаючи Юлю це буде не останній раз - попередила вона та сперлась об стіну схрестивши руки під грудьми.

– Досить, не думай що я злякалася, я буду робити що захочу, тому забири свою подругу від мене - промовила я та повернулася до виходу

– Я не її подруга, просто вона ошивається біля мого брата і лякає своїх конкуренток тому приходиться розбороняти - промовила дівчина спокійним голосом. Те що вона сестра Марка помітно не одразу, але якщо придивитися то схожість надзвичайно помітна. Ті ж уста, цей акуратний носик та гострі темні очі.
Тільки посмішка дещо відрізняється, у Марка вона більш знахабніла, з насмішкою, а в неї тепла, лагідна.

– Мені всеодно - фиркнула я та вийшла

– Я бачу, доречі, Діана - промовила мені у слід дівчина.

***********

Нарешті ми йдемо у їдальню. Злата йшла поруч зі мною та розповідала про сімейну поїздку
Ми дійшли до столику та одразу як ми сіли до нас підійшов Дем'ян та зайняв місце біля Злати яка сиділа навпроти мене. Дівчина була безмежно рада присутності хлопця, це було видно по її гострому погляду який спалював Дем'яна поки він розкладав їжу. Я повернула голову та побачила знайому компанію. Юля сиділа обіпершись на Марка який сидів та дивився байдужим поглядом у сторону, навпроти Діана у телефоні та поряд з нею блондин. Юля щось із захопленням розповідала своїй компанії.

– Ти чому не з ними ? - запитала я коли повернулася

– Що, вуха сохнуть від розповідей Юлі? - сміючись запитала Злата

– Ще одну історію про те як вона билася за сумочку, я не витримаю - усміхаючись промовив хлопець

Ми досить добре посиділи і моє враження про Дем'яна склалося в кращу сторону. Насправді він хороший хлопець, та й Златі він подобається, тільки вона це добре приховує

**********

Я ніколи себе такою подавленою не відчувала. Так, було багато різних обставин, але зараз коли все впало як сніг на голову хочеться просто зупинити Землю і зійти. Чому саме зараз має відкритися таємниця моєї сім'ї? Чому цю таємницю відкриває хлопець з яким я абсолютно випадково познайомилася та з яким мені не бажано спілкуватися? Та найголовніше, хтось хоче мене налякати? Через що та хто до цього причетний?

– .... так що поїздка має бути весела - з роздумів вивів голос Дем'яна. Ми вже стояли біля виходу з університету.

– Яка поїздка? - з здивуванням запитала я

– Наші спонсори вирішили зробити нам свято та відправити у поїздку. Десь в жовтні ми вирушимо з палатками у подорож. Перший курс з третім - з усмішкою промовив Дем'ян

– Це чудово! - вигукнула Злата - тільки шкода що через місяць

– Так - протягнула я

– Можливо в кафе - запропонував Дем'ян дивлячись на нас

– Я не проти - радісно промовила Злата

– Я б з радістю, але мене чекають - ми попрощалися та я пішла до татової  машини