Залежна тобою

~22~

Лана
Я прокинулася від телефонного дзвінка

– Доброго ранку, красуне, в тебе на збір тридцять хвилин, щоб рівно о сьомій ти сиділа в машині

Не встигла я нічого промовити як виклик було завершено. Коли я визирнула у вікно одразу побачила знайомий чорний автомобіль та його власника поруч. Чорні джинси, червоний світшот та чорна куртка. На вулиці середина листопада, а він стоїть розтебнутий, жах, мені холодно на нього дивитися.
З моїх роздумів мене вивело нове повідомлення:
" Mi amor, в тебе залишилося двадцять хвилин, помилуєшся мною в машині "

Через тридцять хвилин я вийшла з під'їзду. Коли сіла в авто, то одразу зустріла роздратований погляд Марка

– Не дивися на мене так, я спізнилася з поважних причин, до того ж скажи дякую що я вклалася в цих тридцять хвилин - на це він лише хмикнув - тепер ти будеш мене щодня забирати? - з посмішкою запитала я

– Це була одноразова акція, наступну потрібно заслужити

– І як

– Я гадаю прибирання у моїй машині буде достатньо – з посмішкою відповів він

– Я дійду пішки

– Як хочеш, але май на увазі

– Що в тебе з губою?

– Вчора в мене була тепла зустріч з батьком

– Через мене

– Світ не крутиться навколо тебе, Лано, є інші причини

**************

– Не думаєш що ми приїхали занадто рано

– Ні

– Це все що ти відповіси

– Так - спокійно відповів Марк та вийшов з машини, а мене залишив.

Повернувся він через десять хвилин з двома стаканчиками та пакетиком

– Латте  і круасан - промовив він та подав стаканчик з пакетиком

– Дякую, а ти ?

– Що я?

– В тебе тільки кава?

– Так

– Ти більше двох слів зранку не говориш? - з легкою посмішкою запитала я

– Лано, а в тебе зранку занадто багато запитань, заздрю твоєму хлопцеві

– Якщо хочеш я буду мовчати хоч цілий день - після цього Марк взяв шматочок круасану та тикнув мені в ніс шоколадною начинкою

– Ти як маленька, Світланко - промовив він та повернувся за кермо. Від цього в мене пішли мурахи по шкірі, а на обличчі виросла посмішка.

********

- Тобто ви зустрічаєтеся? - ще раз запитала Злата

– Звичайно, золодце, в них велике кохання - відповів Дем'ян

Ми стояли навпроти університету вже 40 хвилин. Злата та Дем'ян нарешті закінчили сперечатися, а ми з Марком просто стояли та вислуховували їхню дискусію. Після того як Марк прокричав на всю їдальню що в нього є дівчина всі тутешні знають що ми пара. Від студентів до викладачів. Насправді половині було байдуже, але вже набридло ловити погляди фанаток Марка.

– Ми напевно підемо, а ви насолоджуйтеся одне одним - з посмішкою наголосив Дем'ян та пішов поволочивши за собою Злату, вона лише помахала рукою. В наступну хвилину до нас підійшла Юля.

– Я ж тебе знищу - з усмішкою звернулася вона до Марка - знімиш на відео як твій татусь буде тобі дякувати - проговорила вона та попрямувала в невідомому напрямку

– Це все через мене - прошепотіла я дивлячись на кросівки хлопця

– Лано - звернувся він до мене, я підняла голову та зустрілася з його поглядом: спокійним, теплим

– Що? Ти думаєш я не здогадалася що через мене твоє життя зруйнувалося. В тебе проблеми з батьком і...

– І.. що? Все, проблема тільки з батьком, і до того ж це не через тебе вони були вже давно, тим паче, пакостити своєму улюбленому татусю, моє хобі, тому припини говорити дурниці - промовив він з лагідною посмішкою, взяв мене за руку та повів до машини.
Його авто надзвичайно комфорте місце. Найголовніше - це його аромат. Мені здається я б тут жила. Марк увімкнув музику. Єдине що лунало в авто. Їхали ми мовчки. Хлопець був зосереджений на дорозі, а я на ньому. Я не помічала, але в нього є невелика горбинка на носі, маленька родимка на шиї, ближче до вуха, яке доречі проколоте. Він деколи хмурив брови та закусував губу.

– Закохалася ? - з посмішкою запитав Марк

– Так - випадково вирвалося в мене. Через секунду я про це пошкодувала. В хлопця зникла посмішка та вираз обличчя став серйозним