Залежна тобою

~20~

- Ксеню, прокидайся, тобі через годину потрібно бути в потязі - штурхнула я дівчину за плечі

- Не хочу - промовила вона вкриваючись ковдрою з головою

- Одинадцята година

- Котра? - різко піднялася вона - я не встигну

- Встигнеш, давай швидко - відповіла я та попрямувала на кухню

********

- Смачно - промовила дівчина з повним ротом

- Ти пам'ятаєш що вчора було? - запитала я

- Ти пішла у вбиральню, тебе довго не було, а потім до мене підійшов привабливий хлопець, ми розмовляли і ти мене забрала, далі не пам'ятаю

- Ти заснула в таксі - ми разом усміхнулися

- Згадала - вигукнула вона - я бачила як ти пішла з Марком, що між вами було?- запитала вона з легкою посмішкою

- Лише поцілунок - з такою ж посмішкою відповіла я

- Могло бути більше?

- Не знаю

**********
- Що будеш робити з Деном - запитала Ксеня, натягуючи на себе джинси - тобі потрібно з ним поговорити

- Ні, чим він мені допоможе ?

- А хто допоможе? Марк?

Я згадала що було вчора, можливо й справді з ним потрібно поспілкуватися, всеодно не має що втрачати

- Я поїду з тобою - сказала я та піднялася з ліжка

- У Вінницю - з усмішкою запитала вона

- Ні, проведу тебе, потім поїду до Марка - я почала одягатися

- Ти не поїдеш до нього

- Поїду і ти мене не зупинеш

*********

Перед тим як поїхати до Марка я зателефонувала до Діани, вона відповіла що він вдома і задала ще сотню запитань. Ось я вже п'ять хвилин стою біля дверей його квартири. Двері відчинилися і я побачила Марка який тримав пляшку біля голови

- Мене сестра повідомила - сонним голосом відповів він

- Я..- не встигла я щось відповісти як він потягнув мене в середину

- Лано, чому ти тут? - запитав Марк проходячи до кухні

- Ти можеш мені допомогти?

- Ти впевнена що я саме та людина яка тобі допоможе - з усмішкою запитав він

- Якби я була не впевнена, мене б тут не було

- Ну тоді розповідай - промовив хлопець, та поставив два горнятка з кавою на стіл

- Я виходжу заміж - після моїх слів він подивився на мене поглядом " Я ж говорив"

- Вітаю, що ти хочеш від мене?- він притримав паузу- Ти хочеш щоб я зупинив це? Влитів на церемонію зі словами "Я проти"

- Ви ненавидите один одного

- Ти гадаєш мені це на руку - запитав Марк та встав перед мною - добре, Лано, як хочеш, я пропоную стати тобі моєю дівчиною

- Я згодна

- Ти не боїшся?

- Тебе?

- Моїх дій - з усмішкою промовив він

- Ні

***********
- Це не занадто? - запитала я в Марка коли ми виходили з машини

- Ти моя дівчина і про це мають знати всі - відповів хлопець та взяв мене за руку

Зараз ми підіймаємося по сходинках в
"Stef & KO" компанія Дмитра Олександровича. Нам поталанило і сьогодні до батька Марка прийшли Павло Олександрович, а він ніколи не приїжджає без свого вірного помічника, мого тата. Я розумію що я його підводжу, але не потрібно вирішувати за мене

- Доброго дня, Марк Дмитрович, ваш батько зайнятий - приємним голосом відповіла невисока дівчина з світлим волоссям, секретар Дмитра Олександровича.

- Я гадаю що для свого сина він завжди вільний - з посмішкою промовив Марк

- Але..- не встигла дівчина договорити як ми увірвалися в кабінет

- Якого ти вриваєшся - сердито промовив Стефанський старший. Всі очі були спрямовані на Марка, з їхнього місця мене не видно

- Це важливо, в мене для тебе подарунок, тату - хлопець взяв мене за руку та поставив перед собою - Лана, моя дівчина, можливо й наречена в майбутньому