Привіт, для початку хочу сказати що дуже вдячна тим хто це читає. Місяць тому я хотіла закинути всю цю розповідь, тому що в мене вже просто не було ідей, але зараз я готова знову повернутися. Я намагатимусь закінчити цю книгу найближчим часом ( ще не так багато залишилося). Хотілося б почути ваші думки в коментарях щодо героїв, самого сюжету, можливо у вас є своє бачення фіналу, будь ласка, пишіть, ваша думка для мене дуже важлива.
*********
- Ти це все сама готувала ? - запитав Марк сідаючи за стіл
– В нас є прекрасні дівчата які роблять це за мене - з усмішкою відповіла Марта
– В ліжку теж?
– Марк - сердито зашипів Дмитро Олександрович
Після цього всі сиділи мовчки, було тільки чути стукіт веделок об тарілки. Перший тишу перебив Марк:
– Мені здається я міг поїсти вдома, навіщо ти нас покликав?
– Ти знаєш що через тиждень приїде Маргарита - повідомив Дмитро Олександрович
– Мама мені нічого не говорила - відповів Марк та продовжив перебирати веделкою салат
– Ти взагалі спілкуєшся з нею? - поцікавився його батько
– Спілкуюся, це ти їй щось наговорив? Просто так вона б не приїхала - ствердив Марк та відкинувся на спинку стільця
– Варто лише було їй промовитися про тебе і Лану, вона вже замовляла квитки. Засмучуєш її, синку, а вона між іншим хвилюється за тебе - відповів Дмитро
– Дякую що хвилюєшся за свою колишню дружину - саркастично промовив хлопець та підвівся зі столу - я скоро повернуся - звернувся він до мене та поцілував
– Я з тобою - сказав Дмитро та попрямував за ним. Я залишилася на одинці з Мартою
– Це буде складний тиждень - промовила вона та сперлася на спинку стільця, погладжуючи животик
– Як думаєш, яке ім'я підійде нашій дівчинці - несподівано запитала Марта
– Чому ти в мене запитуєш ? - дивлячись в тарілку запитала я. Кожне її слово відбивалося відлунням у моїй голові та спогадами про неї. Колись я називала цю жінку мамою, тепер ми дві чужі людини.
– Вона твоя сестра і я хочу почути твою думку - відповіла вона та почала підходити до мене - до того ж, хоч хтось з батьків має про тебе піклуватися, наскільки я знаю, в твого татуся своїх турбот вистачає: вагітна дівчина, на роботі завал - промовила вона та сіла біля мене
ВИ ЧИТАЄТЕ
Залежна тобою
RomanceХа, подряпина- усміхнувся хлопець - яка ти молодець, Лано, з одним по ресторанах ходиш, іншому слізки витираєш, аплодую стоячи - він справді плескав у долоні з нахабною посмішкою. - Та ти...ти- не встигла я нічого сказати як той швидко підійшов до м...
