Шумний коридор університету тиснув на голову. Синмін не дуже любив це місце, проте йому подобалося вивчати літературу. Саме тому він тут. Та останнім часом його голова була заповнена не лише рядками із п'єс Шекспіра чи романів Джорджа Орвелла. Думки його крутитися навколо однієї людини.
Місяць тому в його університеті проводили інтерактив з безпеки життєдіяльності. Приїжджали поліцейські, які провели надзвичайно цікаву лекцію, показали як надавати першу медичну допомогу і навіть поспілкувалися зі студентами, відповівши на їхні запитання. Саме серед цих поліцейських був він.
Високий, стрункий, привабливий з довгим чорним волоссям, пухкими губами та глибокими очима. Синмін помітив його одразу і цілу лекцію не міг відірвати від нього очей. Подумки він шкодував про те, що не має хисту до поезії, адже, дивлячись на поліцейського, хотілосч римування слова. Сержанту Хвану так личила форма, що, здавалося, він з нею народився.
- Досить витріщатися... - прошепотів Чонін, що сидів поруч і захихотів. - Ти занадто очевидний.
- Я не витріщаюся... - буркнув Кім, але очей від сержанта не відвів.
- Ага. Я бачу. - хмикнув Ін і придивився до Хвана. - А він симпатичний. Було б круто зустрічатися з поліцейським, еге ж?
- У тебе є Чан-хьон. - набурмосився Синмін.
- Він у мене є, а мене у нього немає. - надувся Ян. - Я ще не до кінця домігся його уваги.
- Ну от і думай як це зробити і не діставав мене. - відповів Мін, насилу відірвавши очі від красеня поліцейського.
- Злюка... - насупився Чонін.
Синмін так хотів після лекції підійти до нього і познайомитися. Та хоча б поспілкуватися. Але залишки сміливості десь зникли і йому лиш залишалося збоку спостерігати за ним. Та Кіму, здавалося, неймовірно щастило. Після того інтерактиву він почав бачити Хвана частіше. На вулиці, на парковці, біля кафе з сигаретою між пальцями. Те як поліцейський естетично видихав дим, зводило Синміна з розуму.
- Та підійди ти вже до нього, господи. - роздратовано озвався Чонін, коли, гуляючи парком, вони знову випадково стикнулися із сержантом Хваном, що стояв біля патрульної машини.
- І що я йому скажу? Він же навіть не пам'ятає мене, я впевнений. - сумно сказав Синмін.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Загін справедливості
FanfictionЛі Мінхо, відомий як Рíно, глава злочинної організації, що продаючи контрабанду і йдучи по трупах, заробляє великі гроші. Проти нього виступає Бан Чан, борець за справедливість. Аби побороти злочинців герою доводиться пройти купу випробувань, зрад і...
